«ВОЗ срочно потребовал ввести в Белорусии карантин и комендантский час. Это уже истерика»… «Белоруссия со своим особым путем застряла как кость в горле у функционеров ВОЗ»… »… «В Белорусси практически нет карантина»…«Лукашенко: «Они (ВОЗ) – не питают к нам любви»… Ці та подібні меседжи розганяють фейкмейкери з приводу ситуації з коронавірусом у Білорусі. Вимальовується “картина” – Лукашенко начхав на ВООЗ, «мужньо протистоїть» міжнародному тиску і при цьому успішно протидіє COVID-19, паралельно не визнаючи його існування… Так, у Батьки свій погляд на ситуацію, специфічний алгоритм реакцій на пандемію, який повинен вкотре продемонструвати «сильну руку». Проте, за хайповими, ексцентричними заголовками ЗМІ про Білорусь і коронавірус, насправді приховується трохи інша ситуація.
ВЕРДИКТ. МАНІПУЛЯЦІЯ
ПЕРЕВІРКА
Чи є протистояння з ВООЗ?
Протистояння керівництва Білорусі і особисто Лукашенко з ВООЗ – немає. Так, є публічна, підкреслюємо – публічна риторика очільника Республіки. Вона достатньо специфічна і інколи неоднозначна. Чого варта заява Олександра Лукашенко від 13 березня про те, що у країні немає померлих від COVID-19 (що було спростовано нашими колегами з ресурсу StopFake), в той час як на день заяви офіційна статистика говорила про 27 смертельних випадки.
Однак, реальна співпраця з ВООЗ достатньо логічна і позитивна. Ще 16 березня 2020 року директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ханс Клюге направив міністру охорони здоров’я Білорусі Володимиру Караніку листа, де зокрема зазначив наступне: «…В этой связи, мы хотели бы выразить нашу полную поддержку и солидарность в отношении предпринимаемых в Беларуси мер против COVID-19…
В особенности, я хотел бы подчеркнуть профессиональный подход Министерства здравоохранения Беларуси к реагированию на данную чрезвычайную ситуацию, включая раннее выявление случаев заражения COVID-19, отслеживание контактов, изоляцию и оказание помощи пациентам. Эти меры чрезвычайно важны, чтобы остановить передачу и предотвратить распространение коронавирусной инфекции…
Признавая сложность ситуации, мы рады отметить, что подход Министерства здравоохранения Беларуси соответствует рекомендациям ВОЗ, и все меры принимаются с учетом развития эпидемиологической ситуации и адекватной оценки существующих рисков.»
Ця інформація розміщена, як на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я Біларосі так і у Телеграм-каналі МОЗ країни (за 16 березня).
Як одне із підтверджень активної реальної дієвої позиції керівництва Білорусі до контролю за коронавірусом і виконанню рекомендацій ВООЗ може служити статистика протестованих громадян на наявність COVID-19.
За даними на 26 квітня (про це повідомляє і сайт МОЗ Білорусі і незалежні ресурси) у Білорусі протестовано на коронавірус 147 525 громадян (при населенні 9,5 млн). Для порівняння – в Україні на ту ж дату – 93 519 протестованих (при населенні у понад 40 млн).
Ресурс Міністерства охорони здоров’я Білорусі активно використовує матеріали ВООЗ для інформування про всі аспекти COVID-19. Створено окремий розділ для медичних фахівців і пересічних громадян, де зібрані різні рекомендації, аж до правил поводження з тілами померлих від коронавірусної інфекції.
ВООЗ терміново «вимагає карантин»?
Щодо «ВОЗ срочно потребовал ввести в Белорусии карантин и комендантский час. Это уже истерика». Істерики немає – ні у ВООЗ, ні, як не дивно – у Олександра Лукашенко.
По-перше, ВООЗ – не має повноважень щось у когось вимагати. Як зазначено у установчих документах організації, «…организация формирует повестку дня научных исследований в области здравоохранения, устанавливает нормы и стандарты и предлагает научно обоснованные варианты политики. Она также предоставляет техническую поддержку государствам-членам, проводит мониторинг и оценку тенденций в области здравоохранения и общественного здоровья, финансирует медицинские исследования и оказывает экстренную помощь при бедствиях… Два оперативных подхода ВООЗ: развитие партнерств и повышение эффективности».
Тобто ВООЗ рекомендує, радить, підтримує, пропонує. Щось вимагати, тим більше від урядів суверенних держав – де-юре, виходить за межі її повноважень.
По-друге, ще 7 квітня до Білорусі «завітала» делегація фахівців ВООЗ на запрошення голови Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Наталії Качанової за дорученням Олександра Лукашенка. Мета – дати оцінку ситуації у Білорусі, отримати рекомендації.
За результатами моніторингу, експерти ВООЗ 24 квітня опублікували перелік рекомендації і пропозицій. Але про «вимогу терміново ввести карантин і… комендантську годину» – жодного слова.
Сам Олександр Лукашенко, днем раніше, 23 квітня, на черговій нараді з урядовцями конструктивно відгукнувся щодо порад делегації ВООЗ: «…Меры, которые предложены ВОЗ, должны быть обязательно изучены, нельзя от них отмахиваться. Но если, допустим, они нам рекомендуют ввести меры вплоть до комендантского часа, я еще раз подчеркиваю: надо – введем, изолируем города, поселки и деревни. Но разве сегодня такая проблема стоит перед страной? Нет. Поэтому мы не отмахиваемся от рекомендаций, но мы должны, исходя из комплекса рекомендаций, нашего опыта, действовать соответственно.»
Карантин чи обмежувальні заходи?
Питання карантинизації країн дуже неоднозначне. Інколи держава не запроваджує офіційним наказом саме карантин, як програму. Але вводить низку заходів і обмежень без «ярлика» карантин. Проте, ці заходи часто виглядають більш жорсткими, ніж у тих країнах, які закарантинилися офіційно.
Цьогоріч 30 січня ВООЗ визначила спалах COVID-19 міжнародною надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я. Згідно її рекомендацій країни-члени мають запровадити обмежувальні заходи, щоб зупинити поширення вірусу.
Але немає чітко прописаного плану, як це робити. Кожна країна самостійно вирішує, орієнтуючись на внутрішню ситуацію. ВООЗ лише пропонує діапазон можливих заходів. Головне, аби вони не порушували права людини, основні свободи та гідність .
Тому слід оцінювати реальні заходи, які вживають уряди тих чи інших країн, а не назви, що навішують на ці дії. У Білорусі вони широкі і досить суворі, як для країни, що офіційно не ввела карантин:
- особи, які прибули в Білорусь з країн, де є випадки COVID-19, протягом 14 днів повинні самоізолюватися вдома. До закінчення цього терміну їм заборонено перетинати державний кордон. Окрім дипломатів, представників міжнародних організацій та делегацій, а також членів їх сімей.
- до роботи не допускають працівників з ознаками застуди;
- освітнім закладам рекомендовано перейти на дистанційне навчання, дитячі садки працюють як зазвичай;
- припиняють роботу читальні зали, в музеях забороняються масові заходи, скасовуються всі виставки та презентації;
- заборонено відвідувати будинки для літніх та людей з інвалідністю;
- їдальні, кафе і ресторани продовжать роботу, але столи в закладах громадського харчування повинні стояти не ближче 1,5 метра один від одного. У торгових центрах і магазинах забороняється проводити групові презентації та рекламні акції, співробітники повинні бути в масках.
- перукарні та салони краси можуть працювати лише за попереднім записом з інтервалом між клієнтами не менше 5 хвилин. Персонал повинен бути в масках.
Якщо порівнювати з деякими іншими країнами — це просто драконівські заходи. Наприклад, в Аргентині заборонено тільки заїздити в країну іноземцям, скасовано авіасполучення з країнами Європи та США. В Данії також лише перекрили кордони. У Швеції всі обмеження мають тільки рекомендаційний характер .
Висновок
Те що Білорусь не співпрацює з ВООЗ і не дотримується рекомендацій організації – не відповідає дійсності. Все якраз навпаки.
Так, у Білорусі не введено офіційно карантин, проте заходи по протидії пандемії, запроваджені в країні, жорстокіші ніж в низці країн, де карантин діє як державна програма.
Немає ніякого “особливо шляху Білорусі” у протидії COVID-19. Є звичайні особливості у заходах та підходах, які існують на сьогодні у більшості країн, що борються з епідемією коронавірусу.
Автори: Сергій Одаренко, Ірина Савенко
Матеріал підготовлений в рамках проєкту з протидії фейкам за темою “COVID-19” – “По той бік пандемії”, ініційованого ресурсом “По той бік новин”