Протягом останніх трьох місяців російська система пропаганди ще більш активно і масовано розгорнула інформаційну кампанію, яка має всі ознаки спланованого, системного заходу для залякування партнерів Україні у Світі за підтримку нашої країни.
Особливий акцент у цій кампанії – Європа. Саме на країни Європейського союзу у більшості були спрямовані і наративи, і меседжі пропаганди. Важливий момент – рупорами кампанії із залякування стали чи не всі ключові топові особи пропагандистської системи РФ, починаючи із самого російського диктатора Путіна. Це говорить про високий рівень даної кампанії, а відповідно – її важливість для Кремля у досягненні кінцевого результату.
Безумовно, що агресивною риторикою Москва направлена не стільки на припинення такої допомоги зовсім – в Кремлі це, скоріш за все теж розуміють. Така компанія направлена на створення розколу та стримуючих факторів у допомозі Україні від західних партнерів – посіяти дискурс, спонукати до чергових раундів перемовин/узгоджень; поляризувати ставлення різних країн; що у свою чергу може зруйнувати консенсус у питання підтримки, зменшити (хай і тимчасово) участь тих чи інших країн чи їх частку у цій допомозі; активізувати маргіналі політичні сили на та рухи та їх критику поточної влади своїх країн у питанні підтримки України; дестабілізувати суспільні настрої у середовищі простих громадян та ін.
Фахівці нашого проекту проаналізували ключову наративну базу за темою залякування європейських партнерів України, пікові період цих меседжів та реальний їх вплив на цільову аудиторію.
Піки поширення наративів, зміст тригерів
2 березня: СЗР РФ і наратив про «ядерну зброю Україні»
У WEB-масиві зафіксовано 113 публікацій; соцмережевого поширення в очищеному англомовному масиві не виявлено. 95 публікацій припадають на Pravda/news-pravda, ще 8 – на російські державні/офіційні джерела. Пік першої хвилі – 2 березня: 21 WEB-публікація. Ключова формула: “Great Britain and France were considering the issue of transferring nuclear weapons to Ukraine”; також згадувалась «dirty bomb». Висновок: це приклад скоординованого WEB-дублювання від імені СЗР, а не масового англомовного соцмережевого сплеску.
15-16 квітня: Медведєв, адреси заводів і європейські дронові виробництва як цілі
Сукупно в кластері «Медведєв + адреси/заводи» – 931 запис: 420 у соцмережах із 699,5 тис. переглядів і 511 WEB-публікацій. Пік за кількістю – 16 квітня (183 записи), попередній день 15 квітня дав 148 записів. У WEB 348 записів пов’язані з Pravda/news-pravda. Ключові формули: “Sleep well, European partners”; “list of European drone production sites … list of potential Russian strike targets”; “Russian Ministry of Defense has published the addresses of factories allegedly manufacturing drones for Ukraine”. Висновок: це один із найчистіших погрозових сюжетів: російська рамка вийшла і в WEB-дзеркала, і в соцмережі, де її активно переповідали/критикували західні та українські акаунти.
2.1. Первинний X-пост Медведєва про «потенційні цілі»
Окремий первинний X-пост Медведєва від 15 квітня 2026 року потрібно розглядати як один із найчіткіших індикаторів погрозового ядра кампанії. У пості він прямо написав, що заяву Міноборони РФ треба сприймати буквально: список європейських об’єктів, які виробляють дрони та інше обладнання, є «списком потенційних цілей» для російських збройних сил; далі додав фразу: “When strikes become a reality depends on what comes next. Sleep well, European partners!”
Метрики поста на момент перевірки: 1 113 264 перегляди, 16 045 лайків, 3 753 репости, 574 цитування, 2 855 коментарів і 989 закладок. Це більше, ніж більшість соцмережевих публікацій, тому пост слід фіксувати як окремий показовий кейс, навіть якщо його реакції не підтверджують успішне залякування західної аудиторії.
Реакції під постом були змішаними: проросійські акаунти переважно підтримували або вимагали реальних ударів, тоді як проукраїнські та західні користувачі відповідали насмішкою, зневагою або критикою. За доступними топ-коментарями не видно масового органічного страху чи вимог зменшити підтримку України; навпаки, домінували формули на кшталт “you bore us” або коментарі про “potential” як слабке місце погрози.
16-17 квітня: Шойгу / Article 51 / Фінляндія і Балтія
У кластері 2 255 записів, із них 1 909 – соцмережі з 4,88 млн переглядів і 285,8 тис. взаємодій; 346 – WEB. Первинний сплеск припав на 16-17 квітня: 16 квітня – 161 запис, 17 квітня – 152. У WEB 104 публікації припадають на Pravda/news-pravda, але значну частку дали також Big News Network / синдиковані регіональні сайти. Ключова формула: “Russia has the right to self-defense under the UN Charter if Ukrainian drones fly through Finland and the Baltic states”; “Article 51 … right of self-defense applies”. Висновок: заява Шойгу набула помітного соцмережевого поширення, не обмежившись мережею Pravda.
6-7 травня: Захарова / МЗС РФ і попередження дипломатичним місіям
У кластері «Захарова / МЗС РФ» – 684 записи: 217 у соцмережах із 491,8 тис. переглядів і 467 у WEB. У соцмережах пік був 6-7 травня: 70 постів 6 травня і 81 пост 7 травня. У WEB окремий пік 27 квітня (138 публікацій) пов’язаний з ширшими MFA-матеріалами та мережевим дублюванням. Ключова формула 6 травня: МЗС РФ повідомляло про Note Verbale дипломатичним місіям; у переказах це звучало як “if Ukraine launches a strike on Russia on May 9, Russia will strike back at Kyiv”. Висновок: у соцмережах сюжет підхопили не лише російські посольства/офіційні акаунти, а й журналісти та проукраїнські акаунти, які трактували це як погрозу.
Путін: згадки є, але чистий пік прямих погроз слабший
Автоматично широкий кластер «Putin warning» дає 4 314 записів і 15,43 млн соцмережевих переглядів, але ручний аудит показав, що значна частина – не прямі погрози Путіна, а згадки його імені в ширших політичних сюжетах. Наприклад, 2 квітня великий пік створили заяви/реакції Туска й Орбана на тему “Putin’s dream plan”, а не нова пряма погроза Путіна. У WEB-аудиті прямий релевантний кластер “Putin threatened the entire NATO from Red Square” має лише 7 повідомлень, а ще 21 повідомлення – прямі/контекстуальні заяви Путіна. Висновок: Путін присутній як символічний центр загрози, але надані дані не показують окремого масового англомовного сплеску саме прямої заяви Путіна, порівнюваного з Шойгу або SVR/Латвією
13 травня: Медведєв і «Сармат» як ядерний піднаратив
13 травня Медведєв опублікував окремий X-пост про успішне випробування стратегічного ракетного комплексу «Сармат». Формула була побудована як іронічне привітання західним «друзям» Росії: “Congratulations to all Russia’s western ‘friends’ on the successful test of the Sarmat strategic missile system. Now we’re all so much closer!”
Цей пост не є прямою погрозою ударів по європейських об’єктах за підтримку України, але є суміжним ядерним сигналом у межах тієї самої логіки залякування Заходу. Метрики поста на момент перевірки: 430 179 переглядів, 16 655 лайків, 2 774 репости, 245 цитувань, 1 771 коментар і 563 закладки. У вибірках Osavul первинний X-пост не був зафіксований, але вторинні згадки Sarmat були присутні в WEB і соцмережевих масивах.
Аналіз доступних топ-реакцій показує, що проросійські акаунти використовували пост як демонстрацію сили, тоді як західні, проукраїнські та NAFO-користувачі переважно відповідали насмішкою або критикою. Тому кейс слід трактувати як високовидимий приклад ядерного залякування, але не як доказ ефективного формування страху в західній аудиторії.
19 травня: балтійський дроновий інцидент, SVR/Латвія, Небензя/ООН і Калінінград
Це найщільніший тематичний пік кінця моніторингу. Дроновий кластер має 3 278 записів, із них 488 у соцмережах із 1,34 млн переглядів; 19 травня – 1 312 записів у combined-масиві. SVR/Латвія дала 691 запис: 465 у балтійській добірці та 226 у WEB; у соцмережах – 196,4 тис. переглядів. Небензя/ООН – 28 записів, зокрема 26 у балтійській соцмережевій добірці з 97,1 тис. переглядів. Калінінград/Литва – 161 WEB-запис у combined-масиві, переважно Pravda/news-pravda; у свіжій балтійській вибірці окремо було 236 згадок Калінінграда, з них близько 190 із маркерами наративу. Ключові формули: “coordinates of decision-making centers in Latvia are known”; “NATO membership will not protect accomplices of terrorists”; “Ukraine intends to launch drones from Latvia and other Baltic states”.
Висновок: 19 травня російська рамка не лише дублювалась у WEB, а й була активно підхоплена соцмережами, особливо через NEXTA, OSINT/новинні акаунти й проросійських поширювачів.
Чи вдалося роспропаганді вплинути своїми вкидами
У WEB-сегменті – зафіксоване технічне поширення. Мережа Pravda/news-pravda забезпечила масове дублювання й створювала враження широкого медійного покриття. Це не дорівнює доведеному впливу на аудиторію, але свідчить про організовану інфраструктуру розмноження наративів.
У соцмережах ефект був інший. Російські офіційні й державні акаунти не стали головними за переглядами, однак їхні заяви працювали як тригери. Вони породжували хвилі реакцій з боку західних медіа, українських/балтійських акаунтів, OSINT, проросійських інфлюенсерів і клікбейтних сторінок. Навіть критика або викриття погроз повторює головну рамку: “Європа може стати ціллю через підтримку України”.
Найбільш показові піки – заява Шойгу про Article 51, Медведєв/адреси заводів, окремі X-пости Медведєва про «потенційні цілі» та «Сармат», SVR/Латвія та Небензя/ООН 19 травня. Вони підтверджують, що кампанія поєднувала пряме залякування європейської інфраструктури, ядерні сигнали та створення інформаційних приводів навколо Балтії.
**Технічні орієнтири дослідження
Моніторинг охоплює повідомлення про залякування європейських держав – партнерів України можливими ударами, «відплатою», визнанням їхніх територій, посадових осіб, оборонних підприємств або інфраструктури потенційними цілями через підтримку України. У масив включались не лише проросійські або антиукраїнські публікації, а й нейтральне висвітлення, критика, викриття і проукраїнське документування таких погроз.
Важливо: у WEB-сегменті домінує інфраструктурне дублювання через Pravda/news-pravda та пов’язані дзеркала. У соцмережах найбільші охоплення здебільшого забезпечували не офіційні російські акаунти, а західні, українські, балтійські, OSINT- та політичні акаунти, які документували, критикували або переповідали російські погрози. Тобто російські посадовці й структури часто задавали первинний інфопривід, але масштабну видимість англомовному сегменті забезпечувала вторинна реакція.