Генератор випадкових думок, гіпотез та теорій – заступник голови так званого радбезу рф дмитро мєдвєдєв видав в ефір чергову теорію змови, про русофобію колективного Заходу. За словами Медведєва повномасштабне вторгнення в Україну стало «жорсткою, але ретельно продуманою відповіддю на русофобську політику, що проводиться колективним Заходом». Він зазначив, що бажання НАТО зміцнювати свої позиції біля кордонів Росії «перетворилося на світову проблему, від якої нудить усіх розумних людей». http://surl.li/cqnvu
Нажаль мєдведєва (при всьому бажанні) важко віднести до розумних людей, тому складно зрозуміти від чого його нудить. Більш вірогідно, що його нудить від чогось іншого, а ніж від думки про НАТО. Бо якщо б це було правдою, то його нудота була б хронічною і патологічною – бо трохи більше місяця тому країни Північноатлантичного Альянсу підписали Протокол про входження Фінляндії та Швеції до НАТО, що дозволяє розпочати процес ратифікації цього документу у всіх країнах-союзницях для завершення процесу входження. http://surl.li/cqnmp
Тобто, війна рф проти України спровокувала раніше нейтральні Фінляндію і Швецію вступити в НАТО, бо ті зрозуміло, що мати такого сусіда, як росія – дуже і дуже небезпечно. Тому про нудоту мєдвєдеву треба пред’являти претензії якраз не до колективного Заходу, а до свого бункерного патрона. Саме його рішення спровокувало процес вступу скандинавських країн до Північноатлантичного Альянсу і відповідно – хронічну нудоту мєдвєдєва. Бо зараз НАТО на кордонах с росією в реальності, а не у божевільних фантазіях.
Але ми насправді не про хронічний стан заступник голови, так званого радбезу рф – здоров’я йому бажати якось язик не повертається. Ми про його чергову брехню про причини війни в Україні, яка, у свою чергу, викриває брехню інших кремлівських міньйонів.
Від початку війни 24 лютого представники, так званої, російською влади неодноразово оголошували про цілі, так званої, «спецоперації». По мірі того, як сипалися їх плани, у публічній площині змінювалися і виправдання – чому ж вони вдерлися в Україну. Причому представники різних гілок фейкової влади паралельно оголошували різні цілі, що підкреслювали той факт, що все що вони говорять – відверта брехня.
Версія мєдвєдєва – вже навіть не 1001 варіант. Як то кажуть – і кількість їм – легіон. Тож покладемо її теж у «копілочку» і пригадаємо у ретроспективі, які виправдання вигадували кремлівські міньойни.
24 травня, під час виступу на засіданні ради міністрів оборони країн Організації договору про колективну безпеку шойгу заявив, що росія розпочала «спецоперацію» в Україні оскільки «виникла реальна загроза створення Україною ядерної зброї та засобів її доставки». http://surl.li/cqnpl
У перших числах травня очільник, так званого, МЗС фейкової крани сергій лавров в інтерв’ю італійському телеканалу Rete4 заявив, що «мета «спецоперації», яку проводить росія в Україні – «боротьба за свободу вибору для країн Азії, Африки та Латинської Америки та «звільнення світу від неоколоніального гніту Заходу».
17 квітня говорячі вуса кремля, а саме прессекретар бункерного карлика, пєсков заявив, що ще однією метою війни в Україні є нібито усунення загрози Третьої світової війни. http://surl.li/cqnvh
15 квітня ті ж говорячі вуса заявили про інше: «…головне — це звільняти (території – ред.) таки від цих націоналістичних батальйонів». http://surl.li/budgz
11 квітня знов той же лавров заявив що, «… наша (російська) спеціальна військова операція покликана покласти край безоглядному розширенню і безоглядному курсу на повне домінування США та під ними інших західних країн на міжнародній арені…» http://surl.li/budgv
28 березня секретар ради безпеки росії патрушев наголосив, що метою війни в Україні «є не зміна київського режиму, як це намагаються подати на Заході, а захист людей від геноциду, демілітаризація та денацифікація України».
У той же день лавров також підтвердив, що «і демілітаризація, і денацифікація України є обов’язковим компонентом тих домовленостей, яких ми добиваємось». http://surl.li/budhn
Але все починалося зовсім інакше. Росія розпочинала війну проти України і виходила на перші раунди перемовин із наступними вимогами/цілями:
- нейтралітет України та відмова від майбутнього вступу до НАТО;
- демілітаризація та взаємне надання гарантій безпеки за австрійською моделлю;
- «денацифікація»;
- скасування «перешкод» для широкого вживання російської мови;
- визнання так званих «ДНР» та «ЛНР»;
- визнання анексованого Криму територією росії.