Молдовські журналісти-розслідувачі у співпраці з виданнями ще 10 країн Європи і США дізналися про російську стратегію впливу на Молдову, яку розробили у Кремлі близько двох років тому. Великі матеріали про це вийшли у Центру “Досьє” та RISE (Молдова). http://surl.li/lkjuy
“Стратегію Кремля” отримав і ширший консорціум журналістів – естонська редакція Delfi, українське видання Kyiv Independent, Білоруський розслідувальний центр, Yahoo News (США), три німецьких ЗМІ – Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk та Norddeutscher Rundfunk, шведське Expressen, польське Frontstory та портал новин Центральної Європи VSquare.
Отриманий документ називається “Стратегічні цілі РФ у Республіці Молдова” і складався ще у 2021 році. Розслідувачі відзначають, що спробу реалізовувати низку пунктів з нього останніми роками можна було бачити у публічному наративі деяких орієнтованих на Росію політсил.
Вважається, що документ готували в Управлінні президента РФ з прикордонної співпраці – тому самому, де й плани щодо поглинання Білорусі до 2030 року – у співпраці зі спецслужбами та Генштабом.
Джерело, яке передало план журналістам, повністю впевнене у тому, що документ справжній.
Стратегія визначає 2030 рік як “крайній термін” взяття під політичний контроль Молдови та її дистанціювання від західних партнерів. Стратегія має три основні напрямки: військово-політичний, економічний та гуманітарний.
Цілями у ній визначено: 1) протистояння впливу НАТО і ЄС на Молдову; 2) втягнення Молдови в ОДКБ та інші міжнародні проєкти під егідою РФ; 3) “врегулювання придністровського конфлікту” за посередництва Росії на основі особливого статусу Придністров’я; 4) посилення проросійських настроїв у суспільстві через інформаційний вплив та освітні програми, протидія “румунізації”.
З документа випливає, що планів військового втручання у Росії на той час не було – головні цілі зводилися до того, аби тиснути на Молдову через придністровське питання.
У плани Кремля входила підтримка проросійських політсил у Молдові та експлуатація залежності країни від російського імпорту, зокрема газу, для досягнення політичних цілей. Для останнього планувалося зберегти існуючі обсяги постачання газу. Кремль розраховував підтримувати значні обсяги експорту російських товарів у Молдову та лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та автономії Гагаузія, де дуже сильні проросійські настрої.
Для розширення інформаційного впливу РФ хотіла запобігти обмеженням для своїх ресурсів (що у підсумку не вдалося, оскільки у 2022 році влада Молдови закрила 6 телеканалів), а також створювати мережу лояльних до себе громадських організацій, як Молдавсько-російський діловий союз, заснований експрезидентом Ігорем Додоном.
“Дискредитувати НАТО” серед жителів Молдови планували до 2025 року. Такою ж середньостроковою ціллю визначали “протидію експансіоністській політиці Румунії у Молдові”.
До 2030 року Кремль розраховував збільшити кількість росЗМІ, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та “зменшити присутність валюти третіх країн” у розрахунках з Росією.
“Мета не в тому, щоби підступно анексувати країну, а щоби посилити проросійський вплив у Молдові, передусім для запобігання пронатівським, проєвропейським тенденціям. Кремль розглядає Молдову радше як орієнтований на Росію буфер, аніж частину Російської імперії. Як і з Грузією, мова більше про те, щоби поставити знак “стоп” для Заходу та всіляко перешкоджати вступу країни до ЄС і НАТО”, – прокоментував журналістам співрозмовник із розвідки Молдови.
За допомогою документа журналісти встановили ще двох осіб, які ймовірно є російськими “кураторами” для Молдови – на додачу до осіб, про яких опублікували окреме розслідування восени 2022 року.
Джерело, яке передало документ, стверджує, що складав стратегію Андрєй Вавілов зі згаданого Управління з прикордонної співпраці Кремля. Вавілов – нібито випускник академії ФСБ та працював у спецслужбі близько 10 років, а згодом перейшов у Кремль.
Ще один ймовірний співавтор документа – Віктор Лисенко, заступник начальника Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків із закордонними країнами, де раніше працював і Вавілов. Безпосереднім начальником, ймовірно, є заступник керівника АП Росії Дмітрій Козак, з яким він тісно працює близько 10 років. Джерела кажуть, що Лисенко “вручну курує молдавські справи”.
Білінги мобільних дзвінків, які отримали Центр “Досьє” и RISE, дозволяють припускати, що Лисенко регулярно спілкується з генералом ФСБ Дмітрієм Мілютіним, який є “куратором Молдови” від спецслужб. За листопад 2021-травень 2022 року вони спілкувались по відкритому зв’язку щонайменш десять разів.