В адміністрації президента США Джо Байдена є бюрократично складний, але цілком законний спосіб відправити в Україну мільйони артилерійських снарядів. Таку інформацію поширив журнал Forbes. Про деталі такого механізму – далі у матеріалі.
Видання зазначає, що тимчасом як республіканці в Конгресі США продовжують блокувати допомогу Україні, ЗСУ відчувають відчайдушний брак боєприпасів.
“Шість місяців тому українські артилерійські батареї випускали до 6000 снарядів на день, а на деяких ділянках фронту навіть не поступалися за інтенсивністю обстрілів російським.
Сьогодні, через чотири місяці після того, як республіканці почали блокувати допомогу, українці випускають лише 2 000 снарядів на день. Водночас росіяни завдяки постачанню з Північної Кореї та Ірану випускають до 10 000 снарядів на день.
Ця нерівність у вогневій потужності є головною причиною того, що російські війська поступово просуваються в Авдіївці та її околицях, де наразі триває зимовий наступ Росії, хоч і ціною великих втрат”, – йдеться у матеріалі.
Forbes зазначає, що попри те, що законопроєкт із допомогою повільно просувається у Конгресі США, Джо Байден має можливість допомогти Україні. Один із законів дає президенту США повноваження продавати зі знижкою або навіть дарувати будь-яке наявне озброєння, яке американські військові визнають надлишковим для своїх потреб. http://surl.li/qpfdt
Закон обмежує щорічну передачу так званих “надлишкових оборонних товарів” загальною вартістю 500 мільйонів доларів на рік. Але той самий закон не диктує, яку вартість президент може призначити для конкретного виду озброєння. Теоретично він може оцінити товар у нуль доларів.
“Байден дуже рідко використовував свої повноваження щодо України. А там, де він його використовував, останнім часом це було частиною складної “кільцевої торгівлі”, коли уряд США віддає надлишкову зброю третім країнам – Еквадору та Греції, наприклад, а потім заохочує ці ж країни прямо чи опосередковано віддати Україні частину своїх надлишкових озброєнь.
Наприклад, Сполучені Штати запропонували Еквадору транспортні вертольоти UH-60 колишньої американської армії, що дозволило Еквадору передати Україні свої надлишкові вертольоти Мі-17, а також ракетні установки і системи протиповітряної оборони. Греція отримує колишні транспортні літаки ВПС США С-130 та наземну техніку армії США за умови, що греки намагатимуться знайти надлишкове озброєння, щоб передати його українцям”, – йдеться у статті.
Військовий оглядач Forbes Девід Екс наголошує, що немає жодної юридичної причини, чому Байден не міг би усунути посередника і використати свої повноваження щодо EDA безпосередньо для підтримки України. І немає жодних практичних причин, чому ця допомога не могла б охоплювати артилерійські боєприпаси.
Екс додає, що на зберіганні в Сполучених Штатах потенційно є чотири мільйони 155-міліметрових касетних боєприпасів подвійного призначення. Усі ці снаряди є очевидними кандидатами на маркування як “надлишкові”. Армія США багато років тому визначила, що ці DPICM – вироблені у великих кількостях в період між 1970-ми і 1990-ми роками – ненадійні і небезпечні, оскільки будь-який конкретний боєприпас має 14-відсоткову ймовірність не спрацювати.
У 2017 році армія США оголосила про потребу в нових касетних боєприпасах з однопроцентним показником помилкових спрацьовувань. “Снаряди, які зараз є на озброєнні США, не відповідають меті, поставленій Міністерством оборони”, – писав Пітер Берк, на той час головний менеджер з боєприпасів армії США. Згідно зі звітом 2004 року, це призвело до того, що 402 мільйони боєприпасів DPICM залишились непотрібними, зокрема 4,6 мільйона 155-міліметрових снарядів.
“Байден міг би визначити всі снаряди DPICM, що залишилися на складах, як надлишкові, щоб передати їх Україні, не витрачаючи жодного долара на їхню заміну. Їх вистачить на роки інтенсивних бойових дій.
У законі EDA є застереження, що уряд США юридично не може оплачувати доставку. Але інше застереження полягає в тому, що будь-яка зброя в Німеччині не підпадає під це правило. Тому США могли б доставити ці DPICM до Німеччини, а потім оголосити їх надлишковими й передати Україні.
Чому Байден ще не реалізував цей план, незрозуміло. Цілком можливо – навіть ймовірно – що він вважає за краще почекати з новим фінансуванням у розмірі 60 мільярдів доларів, яке дає йому більше можливостей для купівлі або навіть розробки з нуля широкого спектра озброєнь для України”, – підсумовує Forbes.