Так звані російські медіа, сьогодні просто захлиналися від «щастя», бо знайшли «зраду» – з посиланням на видання Foreign Policy вони поширили частково фейкову, а частково маніпулятивну інформацію про те, що «українські пілоти вважають використання американських ударних безпілотників MQ-1C Gray Eagle – небезпечним, а турецьких «Байрактарів» – фактично марним. Все через значне посилення російських ППО».
С першого погляду, все наче відповідає дійсності – і посилання на авторитетне видання, і «професійна» аргументація, і навіть назви БПЛА пропагандисти не поплутали. Але, як завжди, є але. Пояснюємо де пропаганда маніпулює, а де відверто бреше.
Дійсно, журнал Foreign Policy, що є американським загально-політичним виданням, який акцентує свою увагу на питаннях зовнішньої політики, 21 червня опублікував розлогий матеріал під гучним заголовком: «Це не Афганістан: українські льотчики відмовляються від дронів, наданих США». http://surl.li/cguua
Звичайно, «бойові команди» російської пропаганди моніторять західну пресу (скабєєвим/соловйвим потрібно ж підкидати роботу) і не могли пройти повз такого відверто клікбейтного заголовку. Так, за нашими мірками він клікбейтний, за американськими – це звичайна практика, таким яскравим способом привертати увагу читача.
Ми не даремно акцентуємо увагу саме на цьому нюансі, бо сам матеріал не містить категоричного і негативного контексту ні про самі БПЛА згаданих моделей, ні про їх використання у форматі констатації «безпорадності, марності» безпілотників і їх застосування.
По-перше, слід зазначити, що матеріал будується нібито на основі розмови журналіста видання з українськими «пілотами» (чомусь вони названі саме пілоти, а не оператори БПЛА, наприклад), але на умовах анонімності, або із згадкою лише начебто – фронтових позивних.
Такий підхід, звичайно, допускається в медіа, але для підкріплення, або спростування анонімної думки, використовують коментар офіційної особи – представника того, чи іншого відомства, який, так би мовити, в темі. Проте, в матеріалі цього не булло зроблено. І приватна, анонімна думка так і залишається приватною думкою осіб. Вони мають на це право, проте, їх погляд на проблему може не відображати загальної ситуації, чи масштабного бачення на стратегічному рівні.
По-друге, матеріал побудований у форматі аналізу ситуації, де військові розмірковують і діляться досвідом використання БПЛА під час війни в Україні.
З приводу «Байрактарів» – все якраз навпаки. Військові дуже позитивно відгукуються про цей апарат, наголошуючи, що саме на початковій стадії війни він був надзвичайно ефективною зброєю і наносив нищівні удари по супротивнику. Тоді окупанти переважно застосовували тактику наступу колонами. Вони ставали чудовими мішеням для «Байрактарів». Як підтвердження цього факту, варто згадати численні перехоплення розмов окупантів Службою безпеки України, де загарбники із жахом розповідали про те, що «Байрактари» дістають їх всюди і завдають страшних втрат.
Далі ж військові розмірковують про те, що на поточний час, характер війни кардинально змінився – замість тактики наступальних колон, окупанти перейшли до, так би мовити, класичного фронтового бою. Крім того, дійсно, констатують і насичення лінії фронту з боку ворога різними системами ППО. І саме комплекс цих змін у характеру війни, диктує і нові принципи використання БПЛА.
Тобто, – і це ключове, – військові говорять, не про те, що «Байрактари» стали марними на війні. А акцентують увагу на тому, що ті принципи їх застосування, які були раніше – сьогодні не ефективні. Тому тактика використання БПЛА зараз змінюється. А ці зміни пов’язані із загальною зміною характеру бойових дій сьогодні…
Від редакції, хочемо нагадати, що БПЛА надзвичайно себе проявили у таких спецопераціях, як ураження флагману Чорноморського флоту рф – крейсера «москва», нищівних ударах по скупченню військ і кораблів на острові Зміїний, високоефективному тандемі з новітньою натівською артилерією…
Повертаючись до контексту статті, далі так само, як і про тактику використання «Байрактарів», військові розмірковують над ефективністю використання в поточних умовах війни дорогих американських ударних БПЛА MQ-1C Gray Eagle. Виказується думка, що з причини насичення ППО є високий ризик їх ураження. Тому саме зараз доцільніше використовувати набагато дешевші дрони-камікадзе. Але в майбутньому у наступальних операціях Gray Eagle може себе показати ефективно…
Ось, друзі, і вся зрада! Тобто ні про яку марність, безпорадність БПЛА мова не йде. Розмова точиться навколо тактики і доцільності використання в той чи інший період війни, які змінюються і відрізняються один від одного умовами. І ці зміни цілком закономірні.
ВИСНОВОК
- Пропаганда застосувала класичний прийом маніпуляції – висмикнула з цілісного контексту декілька тез, подала їх як ключові, що повністю змінило суть дійсної інформації.
- Фейковість того, варіанту інфи, яку розігнали пропагандисти, якраз і полягає в тому, що вони створили/вигадали ситуацію/інформацію, якої насправді не існує, бо в реальності – вона має абсолютно інший зміст.
ДОВІДКА
На відміну від більшості ударних дронів, MQ-1C Gray Eagle створювався на замовлення не повітряних сил, а армії США. Американські сухопутні війська ще 2002 року замовили надійний і потужний безпілотний засіб, який може вести розвідку та завдавати ударів на користь цілої дивізії.
Саме тому у 2005 році перевага була віддана модернізації MQ-1 Predator від General Atomics, який уже встиг себе добре зарекомендувати та пройшов бої в Югославії, Афганістані та Іраку.
Конструктивно Gray Eagle від Predator відрізняється більшою максимальною злітною масою, корисним навантаженням, а також двигуном. У оновленій версії БПЛА цей 205-сильний агрегат разом із збільшеними паливними баками дозволяє Gray Eagle перебувати у повітрі до 45,3 годин. А з реальним бойовим навантаженням – 36,7 годин. Максимальна висота польоту понад 8,8 км має велике значення для того, щоб діяти поза зоною ураження деяких військових засобів протиповітряної оборони.
Дрон використовує супутниковий канал передачі даних, тому такого параметра як максимальне віддалення станції управління не існує. Дуже важливо, дрон може передавати зображення та іншу розвідувальну інформацію на термінали у бійців прямо на передовий, з яких можна керувати озброєнням дрону.