Україні треба мобілізувати 3 мільйони людей і тоді вона переможе? А краще чи не 40% населення, як в Ізраїлі в 1948 році. Подібна інформація поширилася днями активно в різних сегментах соціальних мереж. При чому цей вкид в різному виді транслюється, як від акаунтів з дивними іменами, так і від західних ЗМІ. Як от WELT: http://surl.li/khofa, http://surl.li/khofn
В приклад наводять Ізраїль під час війни 1947-48 роках, коли країна «мобілізувала 10% населення. І так перемогла». Що не так з цим твердженням – далі у матеріалі.
Насправді, у даній інформації фактично все є вигадкою. По-перше, проводити паралелі між росією та Україною у 21 столітті та Палестинською війною в середині 20 століття – нелогічно.
І для того, щоб спростувати ці твердження варто розуміти історію згаданих подій та трохи почитати дані. В 1948 році населення Ізраїлю нараховувало менше мільйона людей: http://surl.li/kigfs
Коли ж населення Ізраїлю нарешті досягло 8 мільйонів? Аж у 2013 році.
Проте наймасштабніші війни, які вела країна трапились значно раніше. Але навіть тоді в них воювала не така кількість людей, як нам подають у вкиді.
Наприклад, у Шестиденній війні 1967 року брало участь 50 000 регулярних військ Ізраїлю: http://surl.li/kigth
Ще 264 000 були в резерві. Загалом в боях встигло взяти участь орієнтовно 100 000 солдатів. Тоді населення Ізраїля було 2 776 000 людей. Тобто навіть у резерві було менше 10%, а безпосередньо у бойових діях прийняли участь менше 5% – орієнтовно біля 4%.
Але головне навіть не кількість, а співставлення подій – війни, які вів Ізраїль, в тому числі війну за незалежність 1947-48 років, не можна порівнювати з війною, яку веде Україна саме з історичних причин.
Як пояснює історикиня Інна Ковалишина, тоді в Ізраїль, на невідому землю приїхало орієнтовно мільйон авантюристів, які знали, що будуть воювати. І які готові були воювати.
«Ті, хто не був готовий воювати – не поїхав в Ізраїль. До чого тут порівняння з сучасними українцями — не ясно», — каже історикиня.
Але ж мобілізуймо хоча б 10%? В теорії це, звичайно, можна зробити в Україні. От тільки чим ми будемо озброювати людей, яких в такій кількості мобілізували одночасно. А головне – як і де навчати?
Інна Ковалишина зауважує, що всі військові полігони відмічені ще на радянських картах, тому організувати навчання ще додаткового 1-2 мільйони людей на території України — просто неможливо.
«Мобілізація 15% — це максимум, який може вивезти держава на межі зусиль. Лише дві армії в Європі у 20 столітті змогли мобілізувати 20% населення. Це Третій Рейх та СРСР. 20% радянської мобілізації створили демографічну яму 90-х», — каже Інна Ковалишина.
Це не означає, що ЗСУ не потрібне поповнення. Потрібне, так само як і заміна людей, які воюють вже півтора року. Нових людей мобілізують весь час, щоб замінити тих, хто поранений чи загинув.
Так, можливо три мільйони чоловіків та жінок дійсно братимуть участь у війні (проте не факт, що всі в зоні бойових дій). Проте під великим сумнівом, що мобілізація такої кількості людей буде одночасна.
Такі вкиди, як і більшість інших, розраховані на деморалізацію та залякування населення. Україна веде повномасштабну війну. І велика ймовірність, що будь кого можуть мобілізувати. Але ця інформація очевидна вже півтора року.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “ЕКСПЕРТ-КР”