Нещодавно з’явилася сенсаційна новина: нібито міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що для захисту угорців Закарпаття військові Угорщини можуть перейти кордон з Україною, якщо буде необхідно.
Про це написала низка ЗМІ, посилаючись на угорське видання Index. Наприклад, видання “Фокус” наводить таку цитату:
“Очильник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що мають сценарії “військової надзвичайно ситуації”, щоб захистити й урятувати угорців, які проживають на Закарпатті. Він припустив, що угорські військові можуть перейти кордон”.
Це третій фронт чи новий союзник?
Когось ця новина потішила, а більшість українців налякала, бо Угорщина займає проросійську позицію, а прикривала її турботою про угорців. Саме Угорщина єдина наразі блокує усьому ЄС запровадження ембарго на російський газ та категорично відмовляється пропускати через себе зброю до України. А тут раптом уже «вводити» війська готова. Виникло питання: так, а на чиєму боці будуть ці війська і від кого захищатимуть угорців? Це третій фронт чи новий союзник?
На жаль для угорців Закарпаття турбота про них продовжує залишатися брехнею. Якогось чіткого плану порятунку угорців на Закарпатті Сіярто не озвучував. І позиція Угорщини незмінна: вони хочуть триматися від “конфлікту” якомога далі. Мало того, Сіярто на п’ятому місяці російського вторгнення продовжує просувати ідею, що треба просто “припинити стріляти”. А Україну звинувачує у бажанні втягнути якомога більше країн у конфлікт:
«А в чому український інтерес? Залучити до цього конфлікту якомога більше країн, хоча б через поставки зброї. З іншого боку, в наших інтересах залишитися осторонь цього конфлікту та мінімізувати ймовірність занурення у ситуацію війни. Безсумнівно, що угорсько-українські стосунки ще до початку війни були напружені. Однак, оскільки почалася війна, ми закрили справи, які викликали напругу».
Власне страхом “втрутитись у війну”, Сіярто й надалі пояснює і відмову поставляти зброю.
Ось що він каже в своєму інтерв’ю на CNN:
“Ми ухвалили одне рішення і це рішення таке: ми не беремо участі в постачанні озброєння. Чому? Тому що ми сусідня держава і головна мета для нас не бути втягнутими в цю війну жодними методами…На Закарпатті проживає 150 000 угорців і якщо через Угорщину буде поставлятись зброя, то це потенційна мішень для обстрілів, а Угорщина не хоче, щоб обстрілювалась територія, де проживають угорці”.
Цю маніпуляцію Сіярто ми вже розбирали. Лінія фронту пролягає не через Закарпатську область, з росією Угорщина не межує, вона член НАТО, тож Угорщині напряму нічого не загрожує. І Закарпаття вже обстрілювали ракетами – задобрювання росії непостачанням Україні зброї не врятувало. Цинічною виглядає турбота лише про угорців і лише Закарпаття. На долю українців та угорців в інших регіонах, виходить, Угорщині байдуже. Щодо цього вибіркового підходу раніше вже висловила своє обурення угорська громада Київщині.
Якщо позиція Угорщини не змінилася, тоді звідки ж взялася фраза про введення військ для порятунку угорців-українців?
Ніби то ж саме це він сказав угорському виданню. Насправді в оригінальному тексті від Index написано про ВІДВЕДЕННЯ військ від кордону у випадку надзвичайної військової ситуації.
Якщо ви знайдете в статті слово “kivonása” і перекладете його, то побачите, що на англійську воно перекладається як “withdrawal”, тобто відведення.
Отож – це банальна помилка в перекладі.
Але заява про відведення військ у випадку, якщо війна дійде аж до Закарпатської області, робить попередні заяви про “турботу” про угорців ще жалюгіднішими.
Бо насправді виходить, що Угорщина аж ніяк не допомагає Україні перемогти, а в разі погіршення конфлікту… просто втече подалі від кордону.
Проросійська політика Угорщини вже давно нікого не дивує. І хоча Угорщина завжди любила підігрувати росії, розповідаючи про те, як Україна “ущємляєт” угорців, як бачите, їхній захист у них далеко не пріоритеті.