2 серпня 2019 року з’явилась заява заступника керівника Офісу президента України Олексія Гончарука: «Україна може мати дешеве кредитування під 12-13% у гривні вже наступного року». Заява була оприлюднена під час ділового сніданку з керівниками іноземних банків в Україні, який організував Форум міжнародних провідних фінансових установ (FLIFI).
Джерело: скрін-шот сайту Офісу президента України.
Її згодом активно розповсюджували вітчизняні ЗМІ – зокрема ІА «ВГОЛОС», ZIK, УНІАН, Громадське, Finance.ua.
При цьому останні три ЗМІ вдалися до маніпуляцій заявами посадовця – нібито він говорив про іпотечні кредити, хоча в офіційному прес-релізі Офісу президента йшлося про кредити для бізнесу.
Джерело: скрін-шот Громадське Телебачення.
ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Іпотечні кредити – банківські кредити на купівлю житла чи іншої нерухомості, їх приклади можна подивитись тут.
Зауважимо, що існує поняття «промислова іпотека»/«бізнес-іпотека», але це складний фінансовий інструмент, що в Україні не набув поки широкого розповсюдження.
Тепер перейдемо до аналізу заяв Олексія Гончарука.
Вартість кредитування залежить від багатьох факторів, головним чином від інфляції, облікової ставки НБУ (визначає орієнтовну мінімальну вартість грошей в країні), а також вартості депозитів (їх банки використовують для кредитування).
Останні п’ять років (2014-2018) інфляція в Україні не опускалася нижче 10% (джерело – Держстат). Облікова ставка НБУ не опускалась нижче 12,5%; сьогодні вона – 17% (джерело – НБУ). НБУ прогнозує, що облікова ставка знизиться до 8% лише наприкінці 2021 року.
В українських банках станом на 30.06.2019, розміщено 926,5 млрд. грн депозитів населення та юридичних осіб. На цю дату ставки по депозитах складали 14,7-15,1% (джерело – НБУ). У січні-липні 2019 року середня ставка кредиту для бізнесу в Україні складала 18,3% (джерело – НБУ). Отже на сьогодні економічних передумов для зниження середньої ставки по кредитах для бізнесу немає.
Крім того, банки активно кредитують уряд – через викуп ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Причини тому:
– висока дохідність ОВДП (у січні-червні 2019 року склала 18,49%), що почала стрімко зростати з 2018 року (джерело – НБУ);
– низька ризикованість урядових боргових паперів для банків – держава завжди виплачує свої борги.
За даними НБУ, обсяг накопичених банками ОВДП за 2014-2018 роки збільшився у 3,97 раза (було 93,4 млрд.грн., стало – 374,7 млрд.грн.).
В економічній науці це називається «ефект витіснення інвестицій», коли банки замість реального сектора економіки кредитують поточні витрати уряду. У 2014-2018 роках частка банківських кредитів, як джерела фінансування капітальних інвестицій в Україні, впала з 8,8% до 6,7% (джерело – Держстат).
Негативні наслідки такого «витіснення інвестицій» для економіки відзначала Рада НБУ у 2017 році, спираючись на відповідні розрахунки НАН України.
У підсумку зазначимо, що здешевлення кредитів можливе лише за підсумками якісних структурних реформ, показником яких можуть слугувати міжнародні рейтинги України. Наразі вони далекі від ідеалу.
Автор: Костянтин Денисов, кандидат економічних наук