//

Екс-президент про показники економічних реформ Гонтарєвої-Яресько. Чи настане “світле майбутнє”? (оновлено)

01 серпня 2019 року «Українська правда» опублікувала інтерв’ю з екс-президентом Петром Порошенко, в якому він дав оцінку діяльності колишньої очільниці НБУ Валерії Гонтарєвої та екс-міністра фінансів Наталії Яресько.

ТЕЗА 1: «…в мене була низка дуже вдалих призначень, які також не подобаються суспільству. Наприклад – Гонтарєва. Тільки ледачий не кидав у мене каміння за Гонтарєву…… І я зараз стверджую, що все, що робила пані Гонтарєва, вона робила на користь України з високим професійним рівнем, з нульовою толерантністю до корупції. Ніколи ще в нас не було такого голови НБУ, який би відновив функціонування фінансово-банківської системи….. Ви згадайте, що у нас на сьогоднішній день у фінансово-банківській системі були вичищені авгієві конюшні, значно зросли перерахування в державний бюджет, відмінності між доходами і видатками НБУ».

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Валерія Гонтарєва очолювала НБУ у період 19 червня 2014 — 15 березня 2018 року. За цей час:

– НБУ було припинено діяльність близько 90 комерційних банків (конкретно – із січня 2014 по березень 2017 року припинили роботу 87 банків).

– курс гривні девальвував з 11,85 грн/$ до 26,01 грн/$ (джерело НБУ).

Виведення банків з ринку відбувалось через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) відповідно до вимог спеціального Закону України.

Населенню відшкодували кошти сумою до 200 000 грн. (вклад+відсотки за ним).

Для забезпечення відшкодування Фонд залучав зокрема такі ресурси у 2014-2018 роках:

– кредити НБУ – на загальну суму 20,15 млрд.грн.;

– кредити від Кабінету міністрів України (останній залучав кошти від випуску облігацій внутрішньої державної позики – ОВДП) – 59,54 млрд.грн.

Сукупно вкладникам закритих банків Фонд відшкодував 50,91 млрд.грн.

Інше питання – відшкодування коштів, що належали юридичним особам – зокрема підприємствам.

Згідно Закону, останні не мають права на першочергове відшкодування своїх втрат.

Експертні оцінки Інституту економіки та прогнозування НАН України показують – бізнес втратив у збанкрутілих банках 73 млрд. грн., інші банки – близько 20 млрд.грн.

 

ТЕЗА 2: «..Наталка Яресько – я пишаюся тим, що вона зробила. Країна була банкрутом».

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

27 серпня 2015 року на сайті Кабінету міністрів України було оприлюднено заяву тодішнього очільника уряду Арсенія Яценюка про вдалі перемовини з зовнішніми кредиторами.

Коротка суть результатів тих перемовин:

  1. Україні списують 3,8 млрд.$ зовнішнього боргу та відкладають виплату 15,6 млрд.$ на період 2019-2017 роки (замість 2015-2023 років).
  2. На вказані 3,8 млрд.$ Україна випускає ВВП-облігації, виплати по яким будуть залежати від темпів росту національної економіки:

– якщо темпи росту перевищать 3% – Україна буде виплачувати кредиторам 15% номінальної суми приросту;

– якщо перевищать 4% – то Україна буде виплачувати 40% номінальної суми приросту.

Потенційний ефект від таких домовленостей розрахували фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України:

– до 2040 року Україна виплатить сумарно від 8,3 до 33 млрд.$ якщо середні темпи росту ВВП складатимуть 4-5%.

Умови списання боргів передбачають, що виплати по ВВП-облігаціям стартують:

– не раніше 2021 року;

– коли ВВП досягне показника 125,4 млрд.$.

Факт – у 2018 році ВВП України склав 3558,7 млрд.грн або 130,74 млрд.$. (з урахуванням середнього курсу НБУ), темп росту – 3,3%. (Джерело: Держстат України).

Тобто – вже виконана одна з умов для початку виплат. Уявімо, що саме цього року Україна розпочне виплату ВВП-облігацій з прив’язкою до темпів росту національної економіки. Номінальний приріст ВВП, порівняно з 2017 роком, склав 574,8 млрд.грн. Україна має віддати 15% приросту ВВП, що становить 86,2 млрд. грн.

PS (від редакції).  Трактування діяльності на посту голови НБУ Валерії Гонтеревої та очільниці Міністерства  фінансів Наталії Яресько – є неоднозначною.  Частина фахівців вважають, що проведені заходи мали позитивний вплив на фінансовий сектор економіки країни, інші – мають не таку оптимістичну позицію.  Враховуючи ситуацію редакція, не вважає за можливе виносити оціночний вердикт до аргументів доказу тез, обмежуючись лише наведеним з першоджерел фактами. 

 

Автор: Костянтин Денисов, кандидат економічних наук

//
Exit mobile version