Коли читаєш російські ЗМІ, іноді здається, що єдине, чого не вистачає росії, аби панувати у світі (непомітно для санітарів) – це ще трошки більше санкцій. “Спроби Заходу ізолювати росію несподівано принесли їй вигоду”, – твердять РІА “Новості”, посилаючись на Foreign Policy. І хоча американський журнал неодноразово транслював проросійські думки (http://surl.li/lcndj), цього разу, щоб отримати “переможеньку”, роспропагандистам довелося зманіпулювати. Про що йдеться – читайте далі.
Приводом для тріумфального заголовку на РІА “Новості” стала значно менш компліментарна для росіян авторська стаття на Foreign Policy від колишньої політологині корпорації RAND Бонні Лін (http://surl.li/lcnjf). Вигода, яку отримали росіяни, – це пришвидшення зближення із Китаєм. Можна тільки уявити, яка радісна це новина для пересічного мешканця Самари або Норильска і як сильно це підвищить їх рівень життя (спойлер: ніяк).
Бонні Лін багато років виступає як експертка з питань Китаю. Наразі вона є директором проєкту “China Power” у ще одному think tank – Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. В принципі, саме “китайського боку” і дотримується пані Лін у своєму тексті, який насправді є більш публіцистичним, ніж аналітичним. Він містить дуже багато припущень і власних думок авторки, але тільки декілька загальновідомих фактів і жодних цифр.
Що ж стало підґрунтям для радісної “переможеньки” для пропагандистів? Власне, зближення Росії і Китаю, за текстом Foreign Policy, полягає у спільних заявах путіна та Сі Цзіньпіна про безмежне партнерство, зростанні двосторонньої торгівлі (чому це не робить росію пріоритетним для Китая партнером, ми нещодавно писали тут – до рівня торгівля Китаю зі США росії ще дуже далеко). Згадується також спільне членство у БРІКС та Шанхайській організації співробітництва – от тільки і там, і там є Індія, яка, на твердження самої Бонні Лін, стане завадою на шляху до протистояння із Заходом. І, звичайно, росію та Китай об’єднують спільні страхи щодо посилення НАТО та розвинених демократій, вважає авторка.
Єдина реальна ситуація співробітництва у військовій галузі – спільні патрулювання вод у Японському морі. Але направду про військове співробітництво двох країн навіть пані Лін пише у дусі “А раптом воно станеться?”
А от про жодні “несподівані вигоди”, які примарилися пропагандистам із РІА “Новості”, у тексті не йдеться. Хіба що, як розмірковує авторка, Китай може втрутитися (а може й ні, додамо від себе), якщо росія зазнає нещадної поразки в Україні, а росія, своєю чергою, “може підтримати” Китай, якщо той посилить конфлікт навколо Тайвань (але як, якщо наразі росії не вистачає навіть на підтримку Арменії?). Поки ж найкраще спільне досягнення – блокування деяких рішень в Радбезі ООН.
Ба більше. Бонні Лін написала довжелезний текст про зближення росії та Китаю, щоб у кінці сказати, що це зближення ще й не факт, що продовжиться. Стимулами для нього можуть бути зовнішні стресові фактори – наприклад, якщо Китай або росія почнуть нову агресію і Захід буде на неї реагувати. А якщо ні? Для авторки цілком реальним є варіант, що сама росія відмовиться від співпраці із Китаєм – якщо президентом США стане Дональд Трамп, який змінить курс Америки на менш антиросійський.
Таким чином, весь текст у Foreign Policy було написано… просто заради того, щоб опублікувати якийсь текст про росію і Китай. Жодних нових фактів, багато роздумів на рівні “усі знають, що…” – і дуже скромні реальні результати співпраці. Фейкарям з РІА “Новості” навіть довелося прибрехати, щоб зробити із цього хоч якусь перемогу. Здається, спільні голосування росії і Китаю в ООН – це найбільші досягнення, на які зараз розраховує російська пропаганда.
ВИСНОВКИ
- Американський журнал Foreign Policy опублікував довжелезний текст експертки з Китаю щодо китайсько-російських відносин, але цей текст не містить жодних нових фактів, жодних цифр і багато нічим не підтверджених роздумів. Його написано тільки для того, щоб щось написати.
- Російська пропаганда пропонує своїм читачам сприймати як “несподівану вигоду” той факт, що росія та Китай спільно блокують деякі рішення Радбезу ООН, збільшили товарообіг (але до рівня торгівлі Китаю зі США йому ще далеко) і роблять спільні заяви про “безмежну співпрацю”. Які конкретні вигоди дає це росії та її мешканцям – так і незрозуміло, але для російської аудиторії – годиться.
Матеріал підготовлено фахівцями видання «Запорізький центр розслідувань»