Медведєв заявив, що генсеку НАТО Рюте “знадобиться російська мова в сибірських лагерях”. Це не сила, а відчай. Коли кремлівські чиновники переходять до відкритих погроз – вони показують власну слабкість.
Експертна оцінка “Він чітко говорить: ми вас всіх вб’ємо, а кого не вб’ємо, відішлемо у сибірські табори. Медведєв – це такий собі рупор, який випльовує в інформаційний простір все, що у кремлівської верхівки на душі, але вони самі не можуть це сказати” – Олександр Гороховський, керівник фактчекерського проєкту “БезБрехні”
Що приховується? Кремль використовує Медведєва як “рупора” для: – Озвучування того, що Путін не може сказати офіційно – Залякування західних лідерів відкритими погрозами – Збереження “дипломатичної аури” Путіна при агресивній риториці – Тестування реакції на екстремальні заяви
Чому це небезпечно? Такі погрози свідчать про: – Повне нехтування дипломатичними нормами – Готовність до фізичного знищення опонентів – Відродження практик радянського ГУЛАГу – Ескалацію від словесних до фізичних загроз
Як розпізнати справжній сенс?
Аналогія з генералом Денікіним: – “У нас було настільки мало сил, що ми не могли оборонятися. І тому ми наступали”
– Агресивна риторика часто маскує слабкість
– Відчайдушні погрози = ознака близького краху
Роль Медведєва: – Офіційна посада + неофіційні погрози
– “Добрий/поганий поліцейський” з Путіним
– Тестування меж дозволеного
Висновок Медведєвські погрози – це не демонстрація сили, а ознака відчаю. Як казав білий генерал Денікін: коли сил мало для оборони, доводиться наступати. Чим агресивніша риторика – тим слабша позиція.
