“Щоб не плакать, я сміялась.” Симоньян намагається насміхатися з американських санкцій проти РТ, а там, серед іншого, серйозне звинувачення у відмиванні коштів, за яке США шукатимуть по всьому світу і довічно. Але під прикриттям, як вона вважає, надійного Кремля, Симоньян продовжує глузувати з генпрокурора США. А все тому, що вона, як сама зізналася, лише вірний солдат путіна і виконує потрібні накази. Використання гумору та сатири, низькосортних та завжди принизливих – звична практика російських пропагандистів. З початку війни вони закинули в іноземний медіапростір десятки підробних обкладинок нібито європейських журналів з карикатурами на Зеленського, війну та політиків, які підтримують Україну. Сміятися над санкціями, зруйнованими містами України, полоненими військовослужбовцями – спосіб показати свою нібито вищість. Але у випадку з санкціями проти РашаТудей та посіпак Симоньян це вже сміх крізь сльози.
