Напередодні місцевих виборів, що пройдуть у листопаді, журналісти-фактчекери «Нью-Йорк Таймс» створили та запустили публічний сервіс з пошуку маніпуляцій і фейків в публічній риториці політиків. Медійники пропонують простим громадянам бути небайдужими і звертати увагу та шукати приклади онлайн оголошень, публікацій та текстів, що містять політичну дезінформацію чи фальшиві твердження, які навмисно поширюються на інтернет-платформах, впливаючи на місцеві вибори, волевиявлення на рівні штатні та на федеральні вибори.
Журналісти Таймс сподіваються використати суспільну ініціативу для підвищення контролю за політиками. «Якщо ви побачите підозрілу публікацію чи текст, будь ласка, зробіть знімок екрану та завантажте його за допомогою спеціальної форми», – звертаються медійники.
Форма досить проста і має наступний вигляд та зміст:
«Що ми шукаємо:
- Дезінформацію у соціальних мережах. Ми маємо на увазі будь-яку фальшиву інформацію, що поширюється свідомо, щоб плутати, вводити в оману або впливати на виборців. Приклади можуть включати в себе:
- облікові записи на Facebook, що поширюють неправдиву інформацію про кандидата на посаду чи неліквідне видавання особи за кандидата;
- публікації Twitter, що намагаються заплутати виборців, поширюючи фальшиві відомості щодо виборчого процесу (наприклад, рекламуючи неправильний день виборів або рекламу неіснуючих вимог виборців);
- канали YouTube або облікові записи Instagram, що використовують неправдиві чи відредаговані відео або зображення, націлені на введення в оману виборців щодо кандидата або щодо певної проблеми;
- нечесні, «брудні» кампанії проти кандидатів, організовані в Reddit, 4Chan, або в приватних групах Facebook;
- текстові повідомлення з неправдивими даними, націлені на видавання себе за кандидата або на те, щоб заплутати виборців;
- поверхові рекламні оголошення інтернет кампаній.
Чому ми не шукаємо:
- існує велика кількість повідомлень чи новини, з якими ви просто не згодні. Не дивлячись на те, що ми хоч і погоджуємося з тим, що соціальна інформаційна культура може бути доволі огидною — повідомлення Facebook вашого дядька, вірогідно, не є гідними для висвітлення у пресі до того часу, поки він не є оплачуваним «інтернет-тролем», або це повідомлення не є частиною навмисно початої дезинформаційної кампанії.
- надокучливі та інвазивні повідомлення, небажані дзвінки від ботів, робототексти та тони друкованої пошти, на жаль, є звичайними речами під час виборів. Якщо це не є спробою придушення виборців, або частиною скоординованої дезинформаційної кампанії, це, мабуть, не новина.
З того часу, коли у 2016 році відбулись вибори, інтернет-платформи взяли на себе зобов’язання робити політичні оголошення більш прозорими. Facebook, зокрема, вжив заходів для перевірки особистих даних політичних рекламодавців та для архівування політичних рекламних об’яв у публічній базі даних.
Проте не всі ресурси мають високу відповідальність і вживають заходів по фільтрації фейкових і маніпулятивних повідомлень. «Тому, – наголошують у «Нью-Йорк Таймс», – якщо ви бачили хоча б одну рекламну кампанію, що не має чіткої назви, або, на перший погляд, не має чіткого джерела фінансування – будь ласка, дайте нам знати»…
Враховуючи, що 2019 рік в Україні буде досить «гарячим» – все ж таки президентські і парламентські вибори, це справа серйозна, з точку зору кількості фейкових вкидів та маніпулятивних технік, така соціальна ініціатива не стала б і нам на заваді.