Батьківські чати школярів знов розриваються від повідомлень. Цього разу — щодо відеороликів у популярній серед підлітків мережі Tik Tok. Начебто платформа стала центром розповсюдження небезпечних роликів, в яких дітей закликали до масового суїциду 3 березня 2021 року.
Ми нарахували з десяток скрінів таких повідомлень у мережі Facebook. Хоча впевнені, у шкільних чатах їх набагато більше. Що це, черговий фейк, чи справжній смертельний челендж?
ПЕРЕВІРКА
Це вже не перші подібні повідомлення, які стосуються небезпеки у соцмережі Tik Tok. Саме з суїцидальними відео пов’язують отруєння двох школярок з Боярки. 16 лютого дві учениці 7-го класу на перерві придбали в аптеці препарат “Дротаверин” (аналог “Но-шпи”). У шкільній вбиральні кожна випила по 40 пігулок. В результаті одна з дівчат померла, інша — потрапила до лікарні. Про ймовірну причетність соцмережі Tik Tok до кричущого випадку повідомив Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба та Нацполіція Київської області.
Однак, ані ЗМІ, які навсібіч транслювали інформацію про трагедію, ані правоохоронці не надали підтверджувального відеоролика з соцмережі Tik Tok, який би містив заклик випити пігулки.
До інциденту в Боярці повідомлення про смертельні ігри в Tik Tok в Україні не з’являлись. Натомість восени минулого року в західних медіа повідомляли про смертельний челендж у мережі під назвою «Виклик Бенадрилу». Челендж, опублікований в Tik Tok спонукав глядачів приймати великі дози антигістамінних препаратів, що викликають галюцинації. Через смертельний челендж померла 15-річна дівчинка зі штату Оклахома.
Загалом, підлітковий суїцид – велика соціальна проблема, яка обумовлена багатьма факторами. Лише за останні кілька тижнів Україною прокотилася хвиля самогубств – від отруєння до падіння з висотки. Зокрема, 1 лютого у Шевченківському районі Києва дівчина 2004 року народження випала з вікна п’ятого поверху. Наступного дня 13-річна школярка випала з вікна багатоповерхівки у Голосіївському районі столиці. 17 лютого у Дарницькому районі Києва 15-річна дівчина випала з балкону на 16 поверсі. Рідні та близькі підлітків не виключають, що вони знаходились під впливом небезпечних ігор соцмереж.
Справді, за рівнем безпеки соцмережі мало чим відрізняється від безпеки у соціумі. Повертаючись до батьківських чатів, можемо ствердно сказати, що побоювання вчителів та батьків не були безпідставними. Відповідний відеоролик, в якому підлітків закликають до суїциду з’явився у мережі Tik Tok, щоправда, у російському її сегменті.
Ми наводимо аналогічне відео з Youtube, через те, що популярна серед підлітків соцмережа Tik Tok вже видалила відповідні ролики зі своєї платформи. Натомість за хештегами #3березня, #суїцид і #суїцидвихід соцмережа пропонує сервіси для підтримки.
З чого все почалося?
Вперше повідомлення про смертельні челенджи почали з’являтися у 2016 році. Мова йшла про мережеві спільноти нині забороненій в Україні соцмережі “Вконтакті”. Учасники груп смерті модератори підштовхували грати в гру, яка передбачала нанесення фізичної шкоди тілу. Останнім завданням було самогубство. Групи смерті привернули увагу правоохоронців після самогубства 15-річна дівчини із Маріуполя. Випадок стався наприкінці 2016 року. Школярка вистрибнула з тринадцятого поверху будинку, а перед цим вона виконувала завдання “квесту” з відповідної групи у соціальній мережі – палила руку над свічкою, проколювала опіки голкою тощо. Як встановила кіберполіція, дівчина була учасницею “смертельного квесту” у соцмережі. У 2017 році правоохоронці повідомили, що заблокувала понад 500 “груп смерті” та 200 акаунтів їх модераторів.
Окрім смертельних квестів , у мережі поширюють відео з потенційно небезпечні для здоров’я іграми. Минулого року у США був популярний челлендж під назвою «SkullBreaker». Через нього травмувалися декілька підлітків. Його суть полягає в тому, що три людини стають в ряд, той хто посередині – стрибає. Двоє з боку роблять йому підніжку і жертва гри падає. Через жорстке падіння діти отримували черепно-мозкові травми.
Аби діти не стали жертвою небезпечних ігор чи ще гірше, провокаційних смертельних квестів, психологи закликають розповідати про наслідки таких флешмобів.
Авторка: Катерина Філімонович