Переписування історії та перепризначення винних, постраждалих, переможців та тих, хто програв – один із ключових прийомів російської пропагандистської машини. Так днями в чергове, кремлівська топ-пропагандистка Марія Захарова, а по сумісництву речниця міністерства закордонних справ РФ звинуватила США у тому, що саме вони винні у появі ядерної зброї і взагалі – спровокували перехід атому «на військові рейки». Чому це брехня і маніпуляція – далі у матеріалі.
Дослівну, у виступі на брифінгу Марія Захарова заявила наступне: «16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо в Нью-Мексико американці провели перше історія людства випробування ядерної зброї, що означало перехід атома «на військові рейки».
США прагнули отримати новий вид зброї, щоб забезпечити собі гегемонію і диктувати іншим державам свої умови на міжнародній арені. Однак цього керівництва США здалося недостатньо – 6 і 9 серпня того ж року ядерним бомбардуванням були піддані японські міста Хіросіма та Нагасакі.
Застосування ядерної зброї проти мирного населення було позбавлене сенсу з військової точки зору і фактично було ізуверським способом випробувань нового виду зброї в реальних умовах. Таким чином, відповідальність за мілітаризацію атома повністю лежить на Сполучених Штатах Америки».
Така заява Захарової не відповідає дійсності, є маніпуляцією та пересмикуванням історичних фактів, намаганням звинуватити саме США у провокуванні «атомної гонитви» та безпідставного бомбардування міст Японії. У такий спосіб пропагандистка намагається продемонструвати агресивність та нелюдяність Сполучених Штатів, що лягає у наративну пропагандистську політику РФ виставляти Захід і зокрема США агресорами – як в минулому, так і у теперішньому часі, а відповідно РФ – взірцем миролюбності.
Чому ж слова Захарової є маніпуляцією і неправдою?
У період перед початком і вже після початку Другої світової війни декілька великих країн, які мали ресурси розпочали дослідження у напрямку створення ядерної бомби.
Проте, ініціатором цієї гонитви була Нацистська Німеччина. У 1939 році група німецьких вчених звернулася з листом до керівництва Третього Рейху з пропозицією про перспективність створення атомної бомби. https://surl.li/ukwoxw
Ініціативна була підтримана і вже з 1940 року у Німеччині стартував «Урановий проект» – заходи, що були направлені на виготовлення атомної бомби.
Тож, не США, а нацистська Німеччина розпочала «атомну гонитву» – це перша брехня Захарової. Роботи у напрямку дослідження атомної фізики на той час у тій же Німеччині (як і в інших країнах) йшли у напрямку виготовлення саме атомної зброї. Про пріоритетне використання атомної енергії у мирних цілях тоді мова і не йшло. І це друга брехня Захарової.
Сполучені Штати офіційно розпочали свій «Манхетенський проект» по створенню атомної бомби у 1942 році – тобто майже на три роки пізніше Німеччини. https://surl.li/azqtoi
Країна мала на порядок більше ресурсів і можливостей, тому вийшла на фінішну пряму у «атомній гонитві» – першою.
У меседжі про те, що бомбардування Хіросіми і Нагасакі – це не виправданий акт «вбивства цивільних» – Захарова маніпулює.
Навіть на сьогодні немає однозначної оцінки тих дій – доцільність бомбардування японських міст атомними бомбами з боку США і досі є дискусійним питанням.
26 липня 1945 р. президент США Трумен, прем’єр-міністр Великої Британії Черчилль та голова Національного уряду Китайської республіки Чан Кайші випустили Потсдамську декларацію, в якій відзначали в загальних рисах умови капітуляції Японської імперії, узгоджені на Потсдамській конференції. Цей ультиматум заявляв, що, якщо Японія не здасться, вона зазнає «швидкого і повного розгрому».
На той момент США та союзники планували операцію – «Даунфол» — вторгнення безпосередньо в Японію для остаточної перемоги над мілітаристським режимом.
США очікували великих втрат серед бійців у «Даунфол», хоча число прогнозованих загиблих і поранених теж є предметом дискусій. Президент США Гаррі С. Трумен заявив в 1953 році, що жертви США могли б скласти від 250 тисяч до одного мільйона бійців. https://surl.li/hcmrdl
Окрім цього, в результаті цих дій очікувалась велика кількість бойових і небойових втрат серед японців. Сучасні оцінки кількості загиблих японців від вторгнення на головні острови коливаються від декількох сотень тисяч до десяти мільйонів. Штаб генерала Дугласа Макартура надав оцінюваний діапазон американських смертей в залежності від тривалості вторгнення, а також оцінив співвідношення смертельних випадків японців до американців як 22:1. Виходячи з цього, щонайменше двісті тисяч загиблих японців можна було б очікувати протягом короткого вторгнення в два тижні, і майже три мільйони, якщо б бойові дії тривали чотири місяці.
Великі втрати життів під час битви за Іодзіму та інші тихоокеанські острови дали лідерам США чітке уявлення про жертви, які тягнуть за собою материкове вторгнення. З 22060 японських військових, що відстоювали Іодзіму, 21844 померли або від бойових дій, або внаслідок ритуального самогубства. Тільки 216 японських військовополонених опинилися в руках американців під час бою.
Саме такими аргументами апелювали військові у той час, аргументуючи атомне бомбардування.
Ті хто заперечує необхідність атомних бомбардувань наводять аргументи, що достатньо було морської блокади Японії та атак конвенційною зброєю, для того щоб примусити японців до капітуляції.
Тому оцінювати ситуацію, тим більш, ангажовано з відстані у 80 років, як це робить російська пропаганда – маніпуляція. Тим більше, що як ми зазначали – це питання і досі дискусійне. Тож робити по ньому категоричні висновки – теж маніпуляція.