У ЗМІ і соцмережах почала поширюватися інформація про те, що захисні лицьові екрани, які стали популярні з настанням пандемії коронавіруса, не ефективні. Про це нібито заявили фахівці з університету Фукуокі в Японії, які провели дослідження за цим напрямом.
Вони проаналізували, як рухаються потоки повітря навколо пластикових щитків, коли поряд чхає хтось без маски. За висновком японських вчених, чхання або кашель породжують вихрові кільця, які поступово стають нестабільними і деформуються в трьох вимірах. При цьому, досягаючи верхнього і нижнього країв щитка, вони потрапляють під екран.
З цього нібито випливає висновок, що лицьові екрани ніяк не захищають від коронавіруса. Розбираємо, так чи це насправді.
ПЕРЕВІРКА
По-перше, в дослідженні, яке цитують ЗМІ, ніде не стверджується, що лицьові екрани неефективні або не приносять користі проти коронавіруса і використовувати їх немає сенсу.
У науковій роботі вчені оцінили ризик зараження для медичних працівників, які регулярно контактують з хворими коронавірусом. У дослідженні моделювалися приклади, коли хворий чхає або кашляє в обличчя лікаря, а потім вивчалося, наскільки добре лицьовій щиток захищає в цій ситуації. В ході експериментів прийшли до висновку, що лише 4,4% шкідливих аерозолів можуть потрапити під щиток через що відбувається зараження.
Таким чином виходить, що цей спосіб захисту не марний, як пишуть в ЗМІ, а має невеликий відсоток можливого зараження. Автори публікації вирвали фрагмент тексту і описали його без контексту, не ознайомившись з повним текстом дослідження.
Більш того, якщо говорити про способи захисту від COVID-19, то стовідсоткову гарантію не дають і класичні лицьові маски, але тим не менше використовувати їх необхідно на регулярній основі.
По-друге, слід зазначити, що аналіз проводився за допомогою комп’ютерного моделювання, що не приховують і самі фахівці. Світове вчене співтовариство неодноразово заявляло, що такий метод дослідження не гарантує повну наукову об’єктивність, так як це лише теоретична частина дослідження. Для її підтвердження в подальшому необхідно провести практичні експерименти на добровольцях. Тільки після цього дослідження підтверджується офіційно.
Крім того, Центр по контролю і профілактиці захворювань в США ще в 2014 році опублікував дослідження, де була доведена ефективність лицьових щитків під час аерозольного поширення заразних частинок в повітрі. Ця наукова праця отримав міжнародну акредитацію і був визнаний об’єктивним. Нинішній же експеримент з моделювання, як і безліч інших на цю ж тему, не був підтверджен експериментально.
В останніх рекомендаціях ВООЗ по правильному використання засобів індивідуального захисту, чітко прописано, що лицьові щитки рекомендуються в якості хорошої альтернативи для людей з хронічними захворюваннями дихальної системи, яким протипоказано носіння медичних масок.
Також ВООЗ рекомендує лікарям, які борються з поширенням коронавіруса, обов’язково використовувати лицьові щитки, як заходи превентивного захисту, поряд зі спеціальними комбінезонами, взуттям та рукавичками. Такі заходи запобігають можливість випадкового забруднення слизових оболонок організму.
На думку вчених з Гонконгу, лицьовій екран ефективний за рахунок того, що блокує можливість торкатися обличчя, очей і захисної маски руками. Якщо людина торкнулась рукою зараженого предмета, то потім може рефлекторно поправити маску або потерти очі і таким чином заразитися. Особовий екран не дасть цього зробити.
Також лицьовий екран не дозволяє і хворим розносити інфекцію. Якщо людина хворіє, то, чіпаючи вологу маску руками, вона може переносити з неї інфекцію на руки, далі на предмети – і так заражати інших. Тому в Азії в розпал пандемії широко застосовувалися лицьові екрани одночасно з обов’язковим носінням масок для блокування інфекції від вже хворих коронавірусом.
ВИСНОВОК:
- Лицьові щитки, поряд з іншими превентивними заходами індивідуального захисту, залишаються також ефективні проти коронавіруса.
- Дослідження японських учених не можна вважати повністю об’єктивним, так як були проведені лише теоретичні експерименти, а автори публікацій в ЗМІ і соцмережах виривають фразу з контексту і поширюють недостовірну інформацію.
Матеріал підготовлено в рамках співпраці Євразійської мережі проектів з фактчеікнгу і медіаграмотності EFMN