28 сiчня 2021 року Офіс Президента проінформував, що Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо підготовки до відзначення 30-ї річниці незалежності України. Презенуючи Саміт «Кримська платформа» очільник держави заявив, що «ніхто не думав про повернення Криму до мого приходу до влади». Ця заява Зеленського викликала неабиякий резонанс у медіа і соціальних мережах. То чи дійсно Президент говорить правду, чи це маніпуляція гострим питанням. З’ясуємо!
МЕСЕДЖ 1: «… Це дуже неправильно, що ніхто не думав про повернення Криму з 2014 року й до мого приходу до влади…»
Насправді, попереднє керівництво України та міжнародні організації від самого початку захоплення Криму ще у 2014 році здійснили низку кроків на шляху до невизнання російської анексій півострова та його повернення. Так, це були акти непрямої дії, але ж вони були!
1. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюції − 68/262 про «Територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року та 71/205 ГА ООН про «Ситуацію з правами людини в АР Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року, які підтвердили міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-якої правової основи для зміни статусу АР Крим та м. Севастополя. Резолюція 71/205 однозначно визначає Росію як окупаційну влади та покладає всю відповідальність за порушення прав людини в Криму на Москву.
2. Згідно з офіційним сайтом Радою ЄС обмежувальні заходи проти Росії були вперше застосовані 17 березня 2014 року, на якому міністри ЄС рішуче засудили референдум у Криму та не визнали його результатів. Впродовж років ЄС застосовувала санкції у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя Росією з 2014–2021. Санкції включають заборону на ввезення до ЄС продуктів, що походять з Криму чи Севастополя, інвестування, здійснювання туристичних послуг, експорт певних товарів та технологій до кримських компаній або для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах та пов’язаний з пошуком, розвідкою та видобутком нафти, газу та мінеральних ресурсів. Технічна допомога, брокерські, будівельні та інженерні послуги, пов’язані з інфраструктурою в цих секторах, також не повинні надаватися.
3. 6 березня 2014 року Президент США Барак Обама підписав розпорядження про оголошення національної надзвичайної ситуації та санкціонування, включаючи заборони на виїзд та заморожування американських активів, проти осіб, які затвердили владні повноваження в Кримському регіоні без дозволу уряду України та підривають демократичні процеси та інститути в Україні. Згідно з посольством США в Україні 25 липня 2018 року була створена Кримська Декларація, в якій США знову підтверджують свою політику щодо відмови визнання вимог Кремля із встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву. Разом із союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою, США відкидають спробу Росії анексувати Крим та зобов’язуються зберігати цю політику до відновлення територіальної цілісності України.
4. У відповідь на російську окупацію території Україні, Європейський Парламент 10 грудня 2014 року з ініціативи євродепутата від Литви Петраса Ауштревічуса створив неформальну групу «Друзі європейської України». Вже на час проведення першого засідання до групи увійшло близько 50 депутатів від 18 країн-членів ЄС. Окрема увага групи була приділена питанню захисту прав людини, насамперед, у Криму та Донбасі, а також реабілітації поранених українських військовослужбовців. Згідно з Міністерством закордонних справ Литовської Республіки, країна регулярно піднімала питання щодо порушень прав людини в анексованому Росією Криму. У квітні 2014 року Литва організувала неофіційну дискусію членів Ради Безпеки з лідером кримських татар та кримським журналістом, а у грудні 2014 року відбувся круглий стіл з представниками українських неурядових організацій.
5. П’ятий президент України Петро Порошенка на 72 сесії Генеральної асамблеї ООН 21 вересня 2017 року, висунув ініціативу про створення групи друзів для деокупації Криму, а саме зазначивши, що «настав час створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації наших спільних кроків».
6. Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, яке зобов’язує Росію відновити діяльність Меджлісу (єдиний вищий повноважний представницький-виконавчий орган кримськотатарського народу).
7. У Посольстві України в Нігерії 26 січня 2018 року відбулася зустріч Міжнародної групи друзів по деокупації Криму, яка була присвячена четвертій річниці тимчасової окупації Криму. Учасники заходу, в яких взяли участь представники посольств ключових країн-партнерів України, провідні ЗМІ, експерти з країни акредитації, обговорили шляхи посилення міжнародного дипломатичного тиску на Росію для припинення агресії проти України. Конференція «Україна та Грузія: шлях до деокупації її територій» відбулася 20 березня 2019 року, в рамках «Друзі деокупації Криму», на якій стверджувалась, що «окупація Росією грузинських Південної Осетії та Абхазії, українських Криму та частини Сходу України потребують спільної відповіді та рішучих дій. Деокупація цих територій є важливої як з точки зору забезпечення спільної європейської безпеки, так і з точки зору забезпечення чорноморської безпеки».
8. Заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров 25 жовтня 2017 року були звільненні з російської в’язниці через міжнародний дипломатичний тиск на Кремль і тривалі переговори у форматі «Путін-Ердоган» та «Ердоган-Порошенко».
ВИСНОВОК
- Меседж Зеленського про те, що «ніхто не думав про повернення Криму з 2014 року й до мого приходу до влади» є відвертою маніпуляцією.
Авторка. Катерина Богодьорова