9 березня народний депутат та кандидат у Президенти Олександр Вілкул з робочим візитом приїхав до Запоріжжя, побував на підприємстві «Мотор Січ» та зробив низку заяв щодо виробництва гвинтокрилів на українських підприємствах.
Теза 1. “Власть закупает «бэушные» вертолеты заграницей, хотя наши новые лучше и в 4 раза дешевле”.
Вердикт: Маніпуляція
Докази і аргументи:
Український уряд справді уклав договір з Урядом французької Республіки щодо підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту нашої держави. Угода була підписана 29 травня 2018 року в Парижі. Згідно неї Французька сторона надає кредит нашій державі на реалізацію інвестиційного проекту. А саме – закупівлі 55 гелікоптерів та пов’язаних з ним товарів та послуг. Для закупівлі провели міжнародний тендер. І 29 серпня 2018 року уклали договір з Airbus Helicopters SAS (Франція) на поставку вертольотів моделей Н225, Н125, Н145. За умовами контракту, Українська сторона отримує 21 гелікоптер моделі Н225 (бувший у використанні), 24 нові гелікоптери Н125 та 10 нових моделей Н145. Тобто більшість замовлених гвинтокрилів – нові.
Народний депутат запевняє, що наші вертольоти нові. Це не зовсім так. Підприємство «Мотор Січ» не має потужностей для виробництва гвинтокрилів повного циклу. Акціонерне товариство займається капітальним ремонтом вертольотів ще радянського виробництва. Це моделі Мі-8, Мі-17, Мі-2, Мі-8Т. А також переобладнує гвинтокрили в залежності від їх призначення.
У виробництві на запорізькому підприємстві використовують радянські моделі гвинтокрилів, тому вони відповідно дешевші за ті, що закупили у Франції. Останні порівняно з нашими – новіші. 2009 -2011 років випуску. Порівняємо моделі гвинтокрилів, які закупили, із вітчизняними аналогами.
Французька авіатехніка набагато економніша. Зокрема, використовує на 53% менше палива, а також має на 20% більшу дальність польотів. Про те, що французькі гвинтокрили відповідають потребам української авіації свідчить і лист Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова до президента ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва, який опублікували «Українські новини». В ньому сказано, що французькі вертольоти мають необхідні тактико-технічні та експлуатаційні характеристики, які відповідають потребам Державної прикордонної служби, ДСНС України, Нацполіції та Нацгвардії. Адже саме для їхніх потреб закупили ці гвинтокрили. Аби вітчизняні вертольоти мали такі хоча б наближені можливості, їх необхідно модернізувати. А це великі об’єми фінансування.
Теза 2. “Я требую, чтобы парламент разобрался с этими засекреченнями госсзаказами в армии. С 2013 года в 7 раз увеличился бюджет министерства обороны. А в 7 раз не выросли ни госзаказы на Укроборонпром, ни зарплаты для военнослужащих”.
Вердикт: Маніпуляція
Докази і аргументи:
У 2013 році Міністерство оборони отримало 15 млрд. 174 млн. грн. з держбюджету. Звіт про використання коштів опублікований на сайті Міністерства. Із них використали 13 млрд. 931 млн. гривень. У наступному році фінансування збільшилось. І склало 27 млрд. 463 млн. грн. Приблизно таку з суму виділили у 2015 році. Значно збільшилось матеріальне забезпечення у 2016 році – 59 млрд. 427 млн. грн. У 2017 сума склала 68 млрд. 537 млн. грн.
Згідно звіту 2018 року, МОУ використало 94 млрд. 957 млн. гривень. Таким чином за 5 років, фінансування міністерства справді збільшилося у 7 разів.
Державне оборонне замовлення – таємний план закупівель озброєння, військової техніки та послуг оборонного призначення. Також ДОЗ включає в себе фінансування державних оборонних підприємств. Більшість з них входять у державний концерт «Укроборонпром». Так як інформація з фінансування та плани закупівель знаходяться під грифом «цілком таємно», відома лише одна стаття з витрат держбюджету – це розвиток озброєння та військової техніки. У 2013 році з держбюджету на цю статтю витратили 919 млн. гривень. Про це йдеться у Додатку 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». У 2014 в бюджет заклали критично малу суму на розвиток озброєння – це 563 млн. грн. (Додаток 3). У 2015 на цю статтю витрат виділили 4 млрд. 746 млн. грн. Трохи меншою сума стала наступного року – 4 млрд. 607 млн. грн. У 2017 на озброєння виділили 6 млрд. 471 млн. грн. Рекордною стала сума у 2018 році – 16 млрд. 357 млн. Більшу частину оборонних замовлень виконує концерн «Укроборонпром», про що свідчить звіт підприємства за 2015-2016 рік.
Отже, за останні 5 років видатки на озброєння та військову техніку зросли з 919 млн. гривень до 16 млдр. Майже у 16 разів. Тому можемо припустити, що держзамовлення до «Укроборонпрому» теж зросли як мінімум у 7 разів.
За даними Міністерства оборони, середньомісячний розмір заробітної плати військовослужбовця у 2013 році становив 4 тис 907 гривень. Такі дані наведені у бюджетній програмі «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ». У 2014 році виплати становили 5 тис. 122 грн. У 2015- 6 тис. 440 грн. Різко підвищилось фінансове забезпечення військовослужбовців у 2016 році. Тоді середня заробітна плата становила 11 тис. 614 грн. У 2017 році – 12 тисяч 292 грн. У 2018 році оплату праці розділили. Для тих, хто бере участь в АТО – 15 тис. 285 грн. Хто не бере участь в АТО (ООС) – 9 тис. 715 грн. Таким чином, з 2013-го року зарплати військовим зросли. Для тих, хто брав участь в АТО (ООС) – у 3 рази. Для всіх інших військових-контрактників – майже у 2 рази.
Таким чином, кандидат у Президенти наголошує на підтримці українського виробника, не зважаючи на те, що потреби авіації не відповідають тим технічним можливостям, які готовий надати вітчизняний продукт. Питання «беушних» гвинтокрилів теж залишається відкритим. Адже корпуса вітчизняних вертольотів вироблені ще за радянських часів. Тоді як французькі гвинтокрилам не більше ніж з 10 років. Та й новими наші вертольоти у такому випадку не назвеш.
Державні оборонні замовлення – справді засекречені від сторонніх очей і не кожен має доступ до них. Однак, співставляти фінансування Міністерства оборони з замовленнями концерну «Укроборонпром» та зарплатнею військових як мінімум не коректно. Адже в умовах бойових дій на Сході країни, зі збільшенням фінансування, збільшилась і кількість бюджетних програм з оборонки, які потребують коштів. І кількість військових контрактників, які отримують зарплатню.
Автор: Ірина Савенко