Передостанній тиждень перегонів перед другим туром виборів подарував чимало гучних інформаційних приводів аби застосувати фактчек для аналізу повідомлень та подій. Остання з них – неочікуваний візит діючого президента України Петра Порошенка, який одночасно є і кандидатом на цей пост на наступні п’ять років, у «ворожий медіа-табір» – телеканал 1+1, студію ток-шоу «Право на владу».
Залишаючи за лаштунками віртуозну словесну еквілібристку, яку Порошенко майстерно застосовував аби протистояти своїм опонентам – колишньому голові Одеської обласної адміністрації Максиму Степанову та колишньому прокурору Сил АТО Костянтину Кулику – варто звернути увагу на декілька фактичних тез гаранта, які при перевірці через призму фактчекінгу виявились маніпулятивними.
Теза 1: (4:15) «Я, перш за все тут, щоб подякувати тим трьом мільйонам громадян… більше трьох мільйонів громадян, які проголосували за мене 31-го березня. Подякувати п’яти мільйонам… більше п’яти мільйонів громадян, які проголосували за Володимира Зеленського. І всім українцям, які були небайдужі і взяли участь у голосуванні 31-го березня…»
Вердикт: МАНІПУЛЯЦІЯ
Докази і аргументи:
Як позитивну ознаку в риториці Президента, слід відзначити зміну на вдячне відношення до тих громадян країни, що віддали свій голос у першому турі виборів за опонента Порошенка. Як пам’ятаємо, на брифінгу після голосування 31-го березня, «гарант конституційних прав і свобод українців» заявив, що: «…Доля звела мене в другому турі виборів з маріонеткою Коломойського», чим опосередковано натякнув, що симпатики Зеленського голосували за «маріонетку».
Щодо озвучених Петром Олексійовичем у студії «плюсів» цифрових даних про кількість громадян, які підтримали його і Володимира Олександровича 31-го березня – є питання.
За даними ЦВК, у першому турі виборів за Порошенка віддали свій голос 3 014 538 українців, за Зеленського – 5 713 825. У тезі, яку гарант озвучив в ефірі телеканалу, ним використано слово «більше» для позначення кількості виборців обох кандидатів, що перевищують «круглі» цифри – три і п’ять мільйонів. У Порошенка їх 14 538 у Зеленського – 713 825. Але у трактуванні Петра Олексійовича ці показники звучать як тотожні. Проте, 713 825 більше у 49 разів ніж 14 538!
Згідно правил «математичного округлення чисел» , «якщо перша відкинута цифра, більше п’яти, то попередня цифра збільшується на одиницю». Відповідно, у варіанті з 5 713 825 виборців слід говорити не більше «п’яти мільйонів», а «майже шість мільйонів». В такому трактуванні реальна різниця між кількістю виборців виглядала би більш точною.
Тому можна говорити про те, що використання слова «більше» президентом Порошенко до обох показників голосування, є маніпуляцією, яка направлена на те, щоб «штучно» применшити різницю між даними кандидатів.
Теза 2: (43:40) «…Під час дня виборів не надійшло ні однієї серйозної заявки, яка б вплинула на результати голосування…»
Вердикт: МАНІПУЛЯЦІЯ
Докази і аргументи:
Чинний президент в даній тезі вдається до маніпуляцій, використовуючи критерій «серйозна заявка, яка б вплинула на результати голосування».
По-перше, не існує критеріїв «серйозності» і «не серйозності» заявки про порушення виборчого законодавства під час самого процесу волевиявлення. В законодавстві чітко прописані категорії правопорушень, наприклад: незаконна агітація, підкуп виборців, пошкодження бюлетенів, повідомлення про мінування тощо. Кожне з цих правопорушень може нести загрозу праву громадян вільно реалізовувати своє виборче право.
По-друге. 31 березня станом, наприклад на 18:00, до МВС надійшло вже 1612 заяв та повідомлень про порушення виборчого законодавства. 19 повідомлень було внесено слідчими до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Загалом же, як звітує Міністерство внутрішніх справ, з 31 березня по 2 квітня до поліції надійшло 2690 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого процесу. За даними фактами розпочато 71 кримінальне провадження.
По-третє. Петро Порошенко наголошує, «не надійшло ні однієї серйозної заявки, яка б вплинула на результати голосування». Так, на загальні результати в межах України ці заявки могли і не вплинути. Проте, це не виключає, що зафіксовані правопорушення могли суттєво змінити результати волевиявлення громадян на одній чи кількох конкретних місцевих виборчих дільницях.
Теза 3: (44:25) «…Я наголошую, і не збираюся цього скривати, що голова обласної державної адміністрації – це політична посада…»
Вердикт: МАНІПУЛЯЦІЯ
Докази і аргументи:
Згідно з Указом Президента України Л.Кучми від 1.06.2000 року «Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні» «До політичних посад мають бути віднесені посади Прем’єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України та деякі інші посади, статус яких як політичних буде визначено законами України. Особи, які займатимуть політичні посади, повинні зосередитися на визначенні урядової політики, розв’язанні стратегічних проблем економічного і соціального розвитку суспільства та відповідної сфери управління і з цією метою мають бути звільненими від щоденних адміністративних справ та управління персоналом. Ці посади не повинні відноситися до категорій посад державних службовців, передбачених Законом України «Про державну Службу» ( 3723-12 ), дія якого має поширюватися на них у частині, що не суперечитиме відповідним законам України».
Положення «Стратегії реформування» були зафіксовані і в чинному з 11.10.2017 в новій редакції відповідному Законі України «Про державну службу».
В Законі України “Про Місцеві державні адміністрації” (остання редакція 11.01.2019) вказано, що «виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації… Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій».
З вищевказаних Законів України не випливає, що голова обласної адміністрації – політична посада.
Автор: Олександр Довгодько