Так довго закидали, що у протестів польських перевізників та фермерів стирчать російські вуха, аж ось вони і вилізли. Сьогодні один з мітингарів начепив собі на трактор плакат з класичним проханням: “Путін ввєді…”. Ми спершу не повірили, ще й фото пошуковиками не дуже хотіло шукатися – видавало будь-які інші страйки, навіть в інших країнах, лише не цей страйк в Горжичках. Але поліція підтвердила, що плакат правдивий.
Понад 100 сільськогосподарських тракторів перекрили дорогу біля з’їзду з автостради А1 у Горжичках. На одній із машин був зображений прапор СРСР і повідомлення на ім’я Путіна: “Путін наведи лад в Україні і Брюсселі і з нашими правилами”.
Польська поліція на цей ганебний випадок відреагувала і аж о 20:32 в Х повідомила, що такі дії – це розпалювання ворожнечі, що є злочином. Буцімто фермера затримано, ведеться слідство.
Очевидно, що тут вже не йдеться про суто економічні інтереси польських фермерів. Такі заклики нам добре відомі з 2014 року. І це не лише розпалювання ворожнечі, а й підтримка збройної агресії росії, ба більше – запрошення Путіна напасти на Брюссель та змінити правила в Польщі.
Поліція в Польщі комунікує, як звичайний силовий орган в будь-якій країні – від заперечення, до перконання, що все під контролем. Тому вже за 10 хвилин після першого повідомлення вони постять нове, де розповідають про “рішучу боротьбу з усіма проявами ненависті”.
Прикметно, що до цього поліція не помічала не лише слів, а й дій протестувальників проти українців.
Так само як чомусь перестало бути злочином блокування залізниці металобрухтом.
Суть же конфлікту проста: польські фермери вирішили захищати свої економічні інтереси від економічних інтересів продавців зерна з України. Поляки, щоправда, забули, як їхню продукцію так само не хотіли приймати в Євросоюзі з тих же причини — ціна була нижчою за європейські. Для цього в ЄС запроваджені системи дотацій для місцевих виробників. Але й розказувати про “українське зерно” тут некоректно.
Ще минулого року українські ділки (не держава) під приводом війни і неможливості вільного експорту скупили в українських фермерів зерно, часто це був “чорний експорт”, за цінами значно нижче європейського ринку, а потім перепродали його міжнародним компаніям і переробникам в Польщу. Також нижче польських цін. Відповідно купувати дорожче зерно у польських фермерів переробники вже не захотіли. Цього року вирішили повторити трюк.
Чи це законно? Так ЄС дозволив Україні ввіз сільськогосподарської продукції без загороджувальних мит. Чи це українське зерно – ні, воно належить приватним фірмам, які ще й часто використовують різноманітні схеми для ухиляння від сплати податків. Наприклад, БЕБ оцінило «чорний» експорт зерна в майже в 134 млрд грн.
До того ж міністр Кубраков, а за ним і президент Зеленський заявили, що через Польщу проходить лише 5% агроекспорту України. То ж, це мало б означати, що втрата польського ринку – невелика проблема. Але Зеленський у зверненні сказав, що вивіз приватного зерна – це не економічна, а ціла політична проблема.
Наразі ж через зерно та мовчазну згоду влади Польщі страждають усі перевезення через польський кордон, від гуманітарних до пасажирських. А некеровані поляки вже кличуть Путіна “розібратися з Україною”.