26 червня 2019 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо зниження вартості електричної енергії. Він став більш відомий як «Роттердам-». Нагадаємо, що діючі тарифи на електроенергію для населення включають у себе вартість доставки імпортованого вугілля з порту Роттердам. Ініціатива президента передбачає внесення змін до двох Законів – «Про електроенергетику» та «Про ринок електричної енергії», нас цікавить саме перший Закон.
ТЕЗА 1: «Метою і завданнями прийняття цього законопроекту є зниження тарифів на електроенергію для населення та підприємств…» (з пояснювальної записки до законопроекту).
ВЕРДИКТ: НЕПРАВДА / МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Пропозиції президента передбачають запровадження нової методики (по суті – державного регулювання) формування ціни на вугілля через зміни до ст.17 Закону «Про електроенергетику».
Водночас, відповідні порядки та методики, а також ціни на ринку енергетики затверджує НКРЕКП (ст.17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Те саме передбачено ст.12 Закону України «Про електроенергетику», ст.6 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Навіть в умовах дії формули «Роттердам+», внутрішні оптові ціни на вітчизняну електроенергію в Україні були вищі ніж експортні.
Для аналізу візьмемо середні ціни експорту електроенергії з України (дані – Держкомстат та офіційних курс НБУ), а також внутрішні оптові ціни на неї (джерело – НКРЕКП).
2017 рік: експортні ціни – 0,045$ або 1,197 грн/кВт.год, внутрішні оптові – 1,285 грн/кВт.год.
2018 рік: експортні – 0,054$ або 1,47 грн/кВт.год, внутрішні оптові – 1,562 грн/кВт.год.
1 кв. 2019: експортні – 0,061$ або 1,666 грн/кВт.год, внутрішні оптові – 1,618 грн/кВт.год.
Видно, що лише у січні-березні 2019 року експортні ціни були більшими за внутрішні оптові.
ТЕЗА 2: «Зміни, пропоновані президентом «покликані передбачити принципи формування справедливої ціни електричної енергії, виробленої вугільними електростанціями».
ВЕРДИКТ: НЕПРАВДА / МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Правовий аспект. Формування цін на ринку електроенергії – повноваження НКРЕКП (див.ТЕЗА 1), що є незалежним органом і не передбачає втручання в його діяльність.
Економічний. Якщо говорити про ринкову економіку (у даному випадку – ринок електричної енергії), то існує «рівноважна», а не «справедлива ціна». Рівноважна ціна – ціна, яка задовольняє обидві сторони – продавця і покупця (див – тут).
Ціна (тариф) електричної енергії для населення не може бути рівноважною, адже вона встановлюється НКРЕКП (див. ТЕЗА 1).
Тим більше – ринок електричної енергії є монополізованим і тому є наступні підтвердження:
- Пояснювальна записка до законопроекту зазначає (з посиланням на Міненерговугілля), що на ДТЕК Р.Ахметова та ДП «НАЕК «Енергоатом» припадає відповідно не менше 22% і 50% електроенергії, випущеної на вугільних електростанціях.
Згідно ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якщо один учасник контролює 35% ринку – він є монополістом. Монополістом також визнається учасник з долею ринку менше 35%, якщо його конкуренти мають порівняно невеликі розміри часток на цьому ринку.
- Українці купують електроенергію за двома основними тарифами: 0,9 грн з ПДВ – до 100 Квт./год., 1,68 грн з ПДВ – більше 100 КВт./год. Це є яскравим проявом класичної «цінової дискримінації монополіста» – продаж абсолютно однакової продукції за різними цінами, залежно від умов та обсягів поставки.
У питаннях «справедливості» може повторитися ситуація з нормами Закону «Про ринок електричної енергії». Цей Закон у ст.7 містить зокрема поняття «справедлива норма прибутку», «належна норма прибутку», «економічно обґрунтовані витрати» учасників ринку електричної енергії. Головне науково-експертне управління Верховної ради зазначало, що ці поняття не мають юридичного змісту і можуть мати викривлений вплив на процес тарифоутворення у сфері електроенергетики.
Економіко-правничий. Пропозиції президента передбачають скасування формули «Роттердам+», але запроваджують категорію «Цвін – індикативна ціна вугілля».
Остання визначається зокрема на основі середньоєвропейської за останні 12 місяців і приводиться у відповідність до калорійності українського вугілля.
Дещо схожий принцип діяв на ринку природного газу, де встановлювався паритет між вартістю українського та імпортного газу (середнє значення ціни природного газу за розрахунковий період на німецькому газовому хабі (NCG).
Тоді тарифи на газ складали 6,9579 грн за куб.м з 1 квітня 2017 р. по 31 жовтня 2018 р.
Джерела: Мікроекономіка в схемах: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. — К.: ЦНЛ, 2007. —160 с.
Мікроекономіка. Практикум. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2008. – 432 с. НКРЕКП. 104.ua
Автор: Костянтин Денисов