Олексій Гончарук виступив з промовою у Верховній Раді перед обранням його на посаду прем’єр-міністра України. У зверненні прозвучало кілька тез щодо поточної соціально-економічної ситуації в країні та пріоритетних напрямків розвитку на майбутнє. Фахівці “Без Брехні” перевіряли, чи відповідають показники офіційним даним.
ГОНЧАРУК. ТЕЗА 1 (2:50): «В наступному році кожну третю гривню ми будемо витрачати на обслуговування боргів»
ВЕРДИКТ: ПРАВДА
ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:
Гончарук не уточнив, звідки саме будуть витрачатися кошти на обслуговування боргів. Логічно припускаємо, що йшлося про видатки державного бюджету. На 2019-2020 рр припадають пікові виплати по погашенню державного боргу. На сайті Міністерства фінансів розміщено інтерв’ю заступника Міністра фінансів Сергія Верланова щодо цього (17.12.2018):
Витрати на виконання боргових зобов’язань зазначені в 3 додатку до бюджету на 2019 рік. Прогнозні показники погашення та обслуговування державного боргу на наступні роки зазначені в програмі управління державним боргом.
Варто зазначити, що значна частина боргів запозичена в іноземній валюті, відповідно, якщо збережеться тренд на зміцнення гривні до кінця року, то сума повернення боргів буде меншою (в бюджеті закладено 29,4 грн/дол).
За даними Міністерства фінансів
ГОНЧАРУК. ТЕЗА 2 (3:29): «У нас більше 10 млн людей живе за межею бідності»
ВЕРДИКТ: ПРАВДА, частково МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:
Для визначення поняття та межі бідності використовується низка різних підходів до визначення межі бідності. У даному виступі Гончарук не зазначив, за яким саме методом нараховано 10 млн. знедолених в Україні.За інформацією Світового банку, який уповноважений ООН стежити за бідністю в світі, опублікованоюнавесні 2019 року, зазначено, що рівень бідності в Україні у 2018 році 4,0% населення (ст 89) та демонструє тенденцію до скорочення (4,9% у 2017 р, 6,4% у 2016 р). Це приблизно в 6 разів менше, ніж зазначив кандидат на посаду прем’єра.
За підсумками 2018 року частка населення за національною межею бідності не перевищувала 2,6 %. За цією межею опинилися люди, в яких рівень середньодушових доходів виявився нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (на кінець 2018 року– 1920 грн).
Можна припускати, що за основу аналізу кандидат в прем’єри Гончарук обрав частку населення із доходами нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму, який встановлює Міністерство соціальної політики з урахуванням рівня цін на споживчі товари і послуги.
До прикладу, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2018 року у розрахунку на одну особу становив 3 385 грн на місяць (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3 885 грн). За таким підходом за межею бідності перебуває більше 32 % населення України (див. наведену вище таблицю). З огляду на те, що на Держстаті зазначено, що в 2018 році проживало понад 42 млн. осіб, то за межею фактичної бідності опиниться більше 13 млн. громадян.
Експерти скептично ставляться до методологій визначення межі бідності, оскільки вони не враховують багато факторів. Зокрема не враховано державні пільги та субсидії. Також варто зазначити, що через високий рівень тіньової економіки частина доходів населення не обліковується органами статистики. За даними Міністерства економіки, у січні-вересні 2018 року рівень тіньової економіки склав 32% від офіційного ВВП. Тому точність розрахунків межі бідності піддається сумніву.
ГОНЧАРУК. ТЕЗА 3 (4:22): «Нам потрібно зростати не по 2-3%, а мінімум – по 5-7%»
ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ
ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:
Перевіримо першу частину заяви кандидата в Прем’єри. Темпи зростання реального ВВП останніх років дійсно коливаються в межах 2-3%. Про це повідомляє сайт Міністерства фінансів. За підсумками ІІ кварталу 2019 року темп зростання склав 4,6%, що наближено до очікуваного Гончаруком рівня.
Проте, це не означає, що подібна динаміка буде збережена й надалі. Наприклад, можуть виникнути ризики зовнішнього походження або розпочнеться глобальна економічна криза.
За даними Міністерства фінансів
ГОНЧАРУК. ТЕЗА 4 (5:19): «В Україні може бути іпотека в гривні від 12-13%. Це абсолютно точно можна зробити наступного року. Вже цього року може знижуватися відсоткова ставка за кредитами… Дешеве кредитування – це одна із тактичних цілей, які ми поставимо перед собою найближчим часом. Звичайно не можна втручатися в незалежність НБУ… Але уряд має знаходитися в постійному діалозі з Національним банком»
ВЕРДИКТ: частково МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:
Основні засади грошово-кредитної політики визначає не уряд, а Національний банк (7 і 15 ст Закону України про НБУ). Як зазначив сам Гончарук, НБУ – це незалежний орган. На сайті НБУ зазначено: “Національний банк сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності та стабільності банківської системи.” Тому, чи може прем’єр визначати дешеве кредитування як тактичну ціль уряду, залежить від співпраці з НБУ.
Важко спрогнозувати, чи дійсно “абсолютно точно” можна знизити ставку на іпотеку до 12-13% наступного року, та чи може знижуватися відсоткова ставка за кредитами уже цього року. Наразі процентні ставки на кредит під іпотеку є суттєво вищими. Наприклад, Ощадбанк пропонує від 20,49% річних. Можливо, прем’єр має точні експертні розрахунки впливу зміни ставок на діяльність банківської системи.
Автор: Березюк Катерина