Поміж інших «новин» щойно вигулькнув відеосюжет, де якийсь самозванець розказує, що Шахтарськ уже готовий везти гумдопомогу Соледару, хай тільки окупанти дозволять.
Класична пропаганда, яких вони клепають по кільканадцять штук на день – формують «інформповєстку дня», так би мовити. І певні, що читачів-росіян ніц не здивувало в цій новині. Їм що Шахтарськ, що Степногірськ – однаково байдуже далеко.
А різниця все таки є. Чому саме Шахтарськ? Від Шахтарська до Солеадра – понад 100 км. До того ж це невелике 40 тисячне депресивне містечко. Є ж поруч більша і багатша Горлівка з 200 тисячами населення. До Соледара звідти якихось 50 км. Там же по дорозі і Донецьк.
Але допомагати нібито «хоче» далекий Шахтарськ. Звісно ж це лише для сюжету, а справжню «допомогу» від росіян можна побачити на останніх супутникових знімках: від Соледару після їх обстрілів майже нічого не лишилося.
Турботу окупантів уже добре видно, приміром, в окупованому Сіверськодонецьку: опалення немає, електрика – епізодично, навколо міста все заміновано.
І таких дрібних фейків протягом дня згодовує роспропаганда глядачам десятки. Так і формують у них уявлення про «турботливу расію-асвабадітєльніцу». А потім виявляється, що в Макіївці не всі раді були бачити «гостей з Самари», тому довелося їхати додому…в мішках.