Агітаційна компанія партії «Фідес» та Віктора Орбана на поточних парламентських виборах характеризується потужною антиукраїнською риторикою. Орбан знову будує концепт комунікацій з виборцем на базисі наративів про зовнішню загрозу суверенітету Угорщини. До виборів залишаються лічені дні. Наші фахівці зібрали 5 ключових антиукраїнських наративів угорської пропаганди та проаналізували систему контрнаративів, які можуть бути використані у разі ескалації ситуації в інформаційному просторі.
Наратив 1. «Дискредитація партії Tiza, як українського проєкту»
Негативний образ України, як зовнішнього ворога Угорщини – магістральний наратив передвиборчої пропаганди Орбана. Відповідно, все що маркується відношенням до України – також набирає негативного змісту. Наратив «Tiza – український проект» – спроба повісити на опозиційну партію ярлик «загрози, небезпеки» для Угорщини.
Наратив: «Tiza – український проект»
Україна у даному наративі є ключовим тригером. Тому доцільно вибудовувати контрнаративи, не акцентуючи увагу саме на Україні. Варто створити паралельну інформаційну нішу і працювати в ній. А саме: переключити увагу на особу Петера Мадяра (і частково партію Tiza) з акцентом на його позитивний патріотичний бекграунд:
Контрнаративи:
- «Мадяр багато років працював у структурах Європейського Союзу відстоюючи інтереси Угорщини».
- «Мадяр став одним із перших, хто оприлюднив факти глибокої корупції у правлячому уряді, захищаючи демократичні європейські цінності Угорщини».
- «Сім’я Маляра має глибокі європейські традиції – його двоюрідний дядько Ференц Мадл – успішний президент Угорщини 2000-2005 рр., шановний політик, провідник Європейського курсу Угорщини».
- «У 2024 році депутати партії Tiza увійшли до Європарламенту, де захищали інтереси Угорщини».
Наратив 2. « Енергетичний шантаж та саботаж з боку України»
Поточна виборча компанія Орбана будується на залякуванні угорців зовнішньою загрозою, де Україна – ключова небезпека. Один з наративів цього вектору угорської пропаганди: «Україна загрожує енергетичній незалежності Угорщини». Це тиск на пересічного угорця, який відчуває подорожчання енергоресурсів. Але причина не у об’єктивних причинах – а в Україні.
Наратив: «Україна вчиняє енергетичний шантаж і саботаж, блокуючи постачання енергоресурсів через напфропровід «Дружба».
У даному контексті також не варто зосереджувати повністю увагу на умовному «відбілюванні» України – це може ще більше тригерити відповідну аудиторію. Інформаційний вектор бажано також спрямувати в іншу інформаційну нішу, а саме – що ніякої загрози енергетичній безпеці Угорщини не існує. Україну можна згадати в контексті жертви війни, події якої часто від неї не залежать.
Контрнаративи:
- «Угорщина має значні накопичені запаси енергоресурсів та декілька інших шляхів постачання нафтопродуктів, які працюють роками – енергетичний «голод» країні не загрожує».
- «Європейські інституції контролюють ситуацію, інші країни ЄС готові у разі необхідності допомогти Угорщині».
- «В Україні від російських ударів зруйновано і пошкоджено понад 62 000 об’єктів енергетичної інфраструктури, але не зважаючи на це, Україна, як надійний партнер ЄС і Угорщини, запропонувала альтернативні шляхи постачання енергоресурсів до Угорщини після пошкодження нафтопроводу «Дружба»».
Наратив 3. «Україна – військова загроза для Угорщини»
Даний наратив – частина загальної системи угорської пропаганди з демонізації України. Меседж саме про військову загрозу – з сфери «підвищення градусу напруги», базова теза для можливого зриву виборів або ануляції результатів на тлі можливого оголошення «особливого стану», мобілізації на підґрунті нібито військової загрози з боку України. Це аналог виправдань Лукашенко використання території Білорусі для нападу на Україну у 2022 році – мовляв на Білорусь готувалося «нападєніє», Аналогічна схема і даний наратив може бути задіяна Орбаном.
Наратив. «Україна – військова загроза для Угорщини».
Протидію даному наративу також варто вести у площині інформування про загрози самій Україні, про боротьбу української держави за своє виживання – ці меседжі будуть лежати в площині наративу. Але як і у попередніх випадках – це буде ніша паралельного інформування, а не прямого спростування. Інший вектор – дотримання європейських цінностей.
Контрнаративи:
- «За весь час існування незалежності Україна ніколи не мала та не має територіальних претензій для будь-якої країни та не становить загрози безпеці інших держав».
- «Україна підписала з ЄС Угоду про асоціацію, прагне вступу, виконує план дій. Тож агресивні наміри проти однієї з країн ЄС протирічать прагненням України».
- «Україна веде виснажливу війну з агресором за виживання держави і стримує військо чисельністю у 800 тисяч осіб – це більше ніж всі армії ЄС разом узяті».
Наратив 4. «Фінансова експлуатація: гроші угорців підуть в Україну»
Наратив маніпулює системою перерозподілу коштів, які всі члени ЄС сплачують у бюджет спільноти. У інтерпретації угорської пропаганди це звучить таким чином, що Угорщина напряму передає / перераховує кошти в Україну. Це неправда – такого механізму не існує.
Наратив. «Фінансова експлуатація: гроші угорців підуть в Україну».
У даному контексті також варто вивести Україні за «дужки» прямої інформації проти даного наративу. Акцентувати увагу варто на повноваженнях ЄС у розподілі фінансів, а також на значних фінансових зусиллях Європейського союз для Угорщини, на порівнянні внесків Угорщини у бюджет ЄС і коштах, які країна отримує від Союзу.
Контрнаративи:
- «В Угорщині не існує ні однієї програми прямої фінансової допомоги Україні – гроші угорців залишаються в Угорщині»,
- «Угорщина отримує щорічні дотації від ЄС – у 2022 році – 19 млрд євро, у 2026 – має отримати 16 млрд євро. Натомість в бюджет ЄС Угорщина перераховує щорічно не більше 1-1,3 млрд євро».
- «Фінансова підтримка України – це рішення всіх членів ЄС і Угорщина серед них».
Наратив 5. «Україна у втручається у передвиборчу кампанію в Угорщині»
Даний наратив у симбіозі з попередніми, виставляє Угорщину жертвою більш сильної сторони. Цим наративом угорська пропаганда перетворює Україну на потужного геополітичного агресивного гравця, який прагне диктувати свою волю сусіднім країнам. Це місток до інших меседжів угорської пропаганди про війну в Україні – що не все так однозначно, що Росія теж відстоює свої безпекові права і т.ін.
Наратив. «Україна у втручається у передвиборчу кампанію в Угорщині»
Відповідно вище вказаному, контрнаративний контекст має лежати у площині демонстрації України, як жертви агресії, країни яка сама виборює демократичні цінності і в тому складі – право суспільства на реалізацію своїх політичних прав.
Контрнаративи:
- «Україна поважала і надалі буде поважати вибір угорського народу – це найвища демократична цінність».
- «Всі вибори, які проходили в Україні за час незалежності визнані міжнародною спільнотою демократичними. Тож Україна розуміє цінність права голосу громадського суспільства».
- «Україна веде боротьбу за можливість власного суспільства реалізувати свої права і свободи, а тому складі – реалізацію права політичного вибору».
- «Україна дотримується європейських демократичних цінностей щодо суверенітету кожної країни, її права на суверенітет, незалежність, власний політичний курс».