Виконання в Києво-Печерській Лаврі пісні, що прославляла росію, стало приводом (не причиною) для перевірок УПЦ. СБУ почала обшуки в монастирях та єпархіях. І виявила чимало доказів підтримки служителями цієї церкви країни-окупанта. Це були проросійські агітаційні матеріали, символіка росії та самозваних «республік», російські паспорти, посвідчення, нагороди та гроші, також було виявлено сумнівних осіб російського громадянства тощо. Одного єпископа суд уже відправив під домашній арешт, на інших санкції наклав президент згідно з рішенням РНБО. Також днями було оголошено вирок священнику УПЦ, який наводив російську артилерію на українських військових та цивільних у Лисичанську.
Але церковне керівництво УПЦ намагається боротьбу з колаборантами та державними зрадниками виставити гоніннями на віру. У внутрішньому вжитку вони пробують просувати думку, що УПЦ нібито патріотична релігійна організація: допомагає біженцям та військовим, їхні віряни служать у ЗСУ.
Водночас на російську аудиторію транслюється більш відверта версія: гонєнія та заборона відбуваються саме через проросійську позицію. Нібито за російськомовну літературу та молитви російською. От тільки забувають додати, що ця література не просто російськомовна, а антиукраїнська, як і пісні про «русскій мір», де України, як окремої держави не існує. Хоча для росіян тут все логічно: русская церква агітує за росію. А в Україні це – злочин, бо росія – окупант. До того ж УПЦ в Україні заявляє, що не має відношення до російської церкви, але на роств це показують, як гоніння саме російської церкви.
Всі ці обшуки, затримання, санкції та навіть законопроєкт про заборону церкви, керівний орган якої знаходиться в країні-агресорі (цікаво, що ж це за церква така), окрім медійного шуму не викликали різкої реакції у вірян УПЦ. Громадяни України не пішли на відкрите протистояння з правоохоронцями за єпископів, які проповідували «русскій мір». Адже зрозуміло, що в кримінальних провадженнях йдеться не про віру в Христа, а про підтримку країни-окупанта. І тут не має значення християнин ти, мусульманин, агностик чи вірянин церкви свідків макаронного монстра. Мучеництва за віру тут нема. Тому обурення лише в соцмережах.
Отже, сподівання на радикальних бабусь-вірянок не виправдалася. А «казакі» та інші прицерковні парамілітарні підрозділи чинити спротив СБУ звісно ж не стали.
Волонтерство та допомога ЗСУ теж нікого не вразила, адже це і так обов’язок кожного громадянина. Донатять зараз всі. До того ж виглядає лицемірним допомагати біженцям і водночас виправдовувати прихід «русского міра», який змусив людей тікати.
Тому УПЦ вирішила вдатися до останнього аргументу: шукати підтримки ЗСУ. По церковних чатах та пабліках почали ширити заклик, щоб чоловіки – віряни УПЦ – записували відео із засудженням «гонінь на церкву». І за кілька днів таких охочих знайшлося щось із п’ятеро.
Ці відео не крутили на сайті УПЦ чи в їхніх ютуб каналах – вони прямиком полетіли російським пропагандистам. А ті вже зробили потрібну їм антиукраїнську, а зовсім не християнську підводку.
Звучить це так: «ВСУшники в шоці від гонінь режиму Зеленського на православ`я та записують звернення з фронту. Все більше військових кажуть, що не розуміють за що їм далі воювати, якщо влада посягає на саме святе».
Насправді не «все більше військових», а лише один чоловік висловив подібне «нерозуміння». І то в нього явні проблеми з побудовою причинно-наслідкових зв`язків. Відео з ним містить багато склейок, бо спікер ніяк не міг сформулювати свою думку. З того, що вдалося нарізати, вийшло дві тези.
Перша теза – «богословська». Вірянин УПЦ пояснює через відео СБУ-шинкам, що: «Глава Церкви Христос, а церква – його тіло. Якщо будете робити тілові Христа больно, то як Бог поведеться з нами? Як ця война може повернутися, якщо будуть гнати церковь».
Пробуємо розібратися в його логіці:
Припускаємо, що РПЦ і УПЦ – тіло Христове. Керівник РПЦ Гундяєв благословив напад на Україну. В результаті цього нападу були не просто гнані, а пошкоджені та зруйновані церкви тієї ж УПЦ, в тому числі прицільним вогнем по Святогірській Лаврі (хоч там продовжують розказувати, що це ЗСУ).
Тобто Росія і РПЦ ВЖЕ нищить «тіло Христове» у вигляді українських церков. Очевидно, що РПЦ, після схвалення знищення церков і вбивства вірян – більше не частина цього самого «тіла».
Заборона РПЦ в Україні – ніяке не гоніння християнської віри, а припинення поширення закликів до знищення України релігійною організацією країни-окупанта. А допоки УПЦ – складова частина РПЦ, вона підтримує благословення Гундяєвим війни і нищення своїх же церков та вірян. Щоб довести протилежне УПЦ має вийти зі складу РПЦ. Відкрито і явно заявивши про це самій РПЦ та іншим помісним церквам. Наразі ж ніякої окремої УПЦ, на чолі з митрополитом Онуфрієм, світове православ`я не знає.
Далі з відео взагалі виявляється, що цей «православний» воїн воює не за державу Україну чи український народ, а лише за церкву. Та й то лиш проти «бусурманів». Дослівна цитата: «у мене руки опускаються, я захищаю тут, щоб бусурманін якийсь не прийшов по церкві моїй топтатися і не ґвалтував жінок і дітей наших, а якщо ззаду мене церкву розганяють, то що це таке».
Дуже спотворена логіка. Звісно ж кожен маю свою внутрішню мотивацію для оборони держави, свого дому та родини, засновану на світогляді, вірі чи моральних принципах. Але неприпустимою є позиція «оцих захищатиму, а цих ні, бо це іновірці». Тобто синагогу, мечеть чи просто приватний будинок невіруючих він не захищатиме. Йому головне, щоб не топтав бусурманин церкву. Тобто воює він лише проти мусульман, буддистів та інших іновірців, саме це означає термін бусурманин. А якщо окупанти – православні, і церкву не «топчуть», а використовують за призначенням, то значить все гаразд, це ж «братья па вєрє» прийшли? Щодо захисту від зґвалтування «наших жінок та дітей» тут теж уже впевненості нема, хто для цього «православного» воїна «наші». Може тут теж діє умова: наші – це лише прихожани УПЦ.
Головним посилом цього відео є: не буде в Україні московської церкви – нема за що воювати. Тобто якось в голові бійця ЗСУ може поєднуватися, що церква, яка благословляє на твоє ж вбивство – не ворог. Вороги лише якісь «бусурмани». І водночас людина з 2015 року продовжує захищати Україну. Головне, щоб під час бою він це «русське православ`я» вимикав.
Інші автори відеозвернень були більш обережними:
закликали Зеленського розібратися в “помилці”, розповідали про волонтерство УПЦ та вдавалися до аргументів про Церкву Христову якій понад 2000 років і «ворота пекла не здолають її».
Та хто ж сперечається. Тільки на РПЦ православ`я не закінчується – є й інші православні церкви. А християнство – не обмежується і поготів. Католики теж Церква Христова, а протестантів взагалі більше за всіх інших християн. І вони теж вважають Главою своєї церкви Христа. Тому після РПЦ християнство та православ`я не зникне.
Принагідно нагадаємо, що РПЦ та УПЦ вже зараз добровільно відділяють себе від світового православ’я: розірвали спілкування з Константинопольським патріархатом. Тобто російська церква не хоче бути частиною Соборної Церкви – сукупності усіх помісних православних церков, якщо щось буде проти її волі. Така типова росія. Сама по собі церква зі «своєю правдою». От вам і «неподільне тіло Христове».
Не має значення у рясі чи в медичному халаті ворог України. Закликає до невизнання Росії агресором під час проповіді чи під час лекції у виші. Шкодить лише словом чи дієво допомагає, коригуючи ворожий вогонь. Переховує у себе диверсантів чи здає патріотів на окупованій території. А коли на користь ворогу діють не окремі представники, а сама організація, то чи релігійна вона, чи клуб філателістів – значення не має. Особливо коли ця організація російська.