//

У пошуках правди. Топ-5 ФЕЙКІВ/МІФІВ, які поширює офіційний Мінськ про мітингуючих громадян Білорусі   – Без Брехні

У пошуках правди. Топ-5 ФЕЙКІВ/МІФІВ, які поширює офіційний Мінськ про мітингуючих громадян Білорусі  

У Білорусі не стихають протестні настрої. На фоні сфальсифікованих, як заявляє частина населення країни, виборів, порушення прав людей, політичних заяв, в інформаційним простором шириться неправдива інформація про перебіг подій в країні. Далі ми спростовуємо топ-5 найрозповсюдженіших заяв політичного керівництва Білорусі.

 

МЕСЕДЖ 1. «60% показували синці. 60% це постановочні кадри. Ці фейки постійно наповнюють наш ефір» – сказав Олександр Лукашенко 22 серпня під час провладного мітингу в Гродно.

TUT.BY – незалежна білоруська інформаційна платформа з перших днів слідкувала за тим, як розгортаються події в Білорусі. Протести у різних містах країни розпочались 9-го серпня. На сайті агенції окремим посиланням виділили свідчення насилля над учасниками акцій протесту. Історій-свідчень постраждалих від насильницьких дій правоохоронців – більше 40.

Свідчення трьох постраждалих зібрали журналісти міжнародної агенції новин «Reuters». Ілюструє матеріал фото чоловіка зі слідами побиття на обличчі. Світлину зробив фотограф інформагенції, який працює у Білорусі.

Про те, що правоохоронці в Білорусі застосовували силу, свідчить стаття New York Times.

Ще одне міжнародне агентство новин Associated Press зафільмувало загибель від кулі правоохоронців Олександра Тарайковського 10 серпня. А фотограф видання зробив світлини протесту 9-го серпня,  на яких зафіксовані травми постраждалих.

У відповідь про розповсюдження не зручної для Лукашенка інформації про побиття активістів, офіційний Мінськ позбавляє акредитації місцевих журналістів, які працюють на іноземні ЗМІ. Про це йдеться у матеріалі The Telegraf.

Свою позицію щодо тортур, які застосовують до мітингувальників висловили представники неурядової організації Amnesty International, яка відстоює права людей. Директор регіонального офісу Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії відзначила, що колишні затримані розповідали про знущання правоохоронців, у тому числі і побиття.

У білоруському правозахисному центрі «Весна» повідомили про зібрані 450 свідчень про побиття у період з 12 по 20 серпня. Це ще раз свідчить про застосування сили правоохоронців проти мітингувальників.

 

МЕСЕДЖ 2. Основа всіх цих так званих протестуючих – люди з кримінальним минулим і сьогодні безробітні. Немає роботи, значить, “гуляй дядько по вулицях і проспектах” – так про мітингувальників висловився Олександр Лукашенко під час наради з правоохоронними органами та держструктурами.

Нижче наведений кадр з відео, яке опублікувала «Радіо свобода». Мирна акція під назвою «Марш за свободу» у Мінську 16 серпня зібрала близько 100 тисяч людей.

Більш чисельною став Марш нової Білорусі 23 серпня. Як пише DW Україна, на акцію протесту прийшло не менше 200 тисяч осіб.

За даними комітету праці, зайнятості та соціального захисту населення з січня по липень 2020 року в органи праці м. Мінська звернулись 8677 городян. З них 3728 людей були зареєстровані як безробітні.

Тож на мітинги у 100-200 тисяч осіб не могли у Мінську не могли вийти лише безробітні. Підтвердженням цьому є також матеріали ЗМІ. Журналісти неодноразово повідомляли, що на акції протести виходили працівники заводів, мінського метрополітену та навіть ті, хто працює у сфері IT. Так, акції протесту підтримували працівники Мінського тракторного заводу, про що свідчить звернення керівництва підприємства до робітників. Страйки влаштували також працівники підприємств «Гродно Азот», «Мінський автомобільний завод», «Мінський завод колісних тягачів», «Бєларуськалій» та працівники державної «Бєлтелерадіокомпанії».

 

МЕСЕДЖ 3. «Уже в мітингах на підтримку миру, спокою, чинного Президента виступило близько 3 млн осіб. Це ж величезна сила – 3 млн осіб»- заявив Олександр Лукашенко 27 серпня під час наради з розвитку важливих організацій Міністерства промисловості.

Перший офіційний мітинг в підтримку новообраного Президента пройшов 16-го серпня у Мінську біля Будинку уряду. За підрахунками МВС Білорусі, на пікет зібралося близько 65 тисяч людей.

Наступним став провладний мітинг в Могильові. Офіційної інформації про кількість людей не має. Журналісти нарахували близько 6-7 тисяч осіб.

Близько 15 тисяч учасників пікету зібрались у Гомелі 18 серпня. Наступного дня мітинг в Бобруйську зібрав 3-4 тисячі людей. Того ж дня в Борисові на Центральній площі зібралось близько 5 тис людей.

20 серпня у Вітебську в амфітеатрі на підтримку влади зібралося понад 6 тисяч людей. 21 серпня – мітинг в Бресті налічував 25 тисяч учасників. Близько 7-10 тисяч людей на підтримку чинної влади зібралися на мітинг у Гродно 22 серпня.

Правоохоронні органи Республіки повідомили, що 22 серпня у акціях на підтримку Президента взяли участь 30 тисяч осіб.

Наступними днями в країні пройшли ще близько 10 мітингів на підтримку миру та безпеки, кожен з яких зібрав від 1 до 5 тисяч людей.

Разом учасниками провладних мітингів стали понад 200 тисяч осіб. Ці цифри приблизні і точних даних про всю кількість провладних мітингів немає. Однак, це набагато менше, ніж заявляв діючий Президент країни.

 

МЕСЕДЖ 4.  «За вікно подивіться: танки та літаки на зльоті в 15 хвилинах від наших кордонів. І це не даремно! Натовські війська гусеницями брязкають біля наших воріт. Йде нарощування військової потужності на західних кордонах нашої країни: Литва, Латвія, Польща» – заявив Лукашенко 16-го серпня під час акції на його підтримку у Мінську.

Цю інформацію спростувала прес-секретар НАТО Оана Лундгеску. В своєму офіційному акаунті у Twitter вона відхилила звинувачення Олександра Лукашенка в нарощувані військової потужності біля Західного кордону Білорусі. Але наголосила, що структура уважно стежить за ситуацією, яка розгорнулася навколо чергових президентських виборів в країні.

МЕСЕДЖ 5. 27 серпня під час наради в Мінську Лукашенко звинуватив Польщу у намірах приєднати Гродненську область республіки – «Ви бачите ці заяви про те, що якщо Білорусь розпадеться, то Гродненська область відійде Польщі. Вони про це вже відкрито говорять, сплять і бачать. Нічого у них в цьому плані не вийде, це я знаю точно»

Найімовірніше, причиною такої заяви став твіт головного редактора польського щотижневика Najwyższy Czas Томаша Зоммера. Він написав, що після розпаду Білорусі Гродно має відійти Польщі.

Білоруський Президент скоріш за все взяв висловлювання публіциста за основу своєї заяви.

Реакції польського уряду не довелось довго чекати. Наступного дня після слів Лукашенка на адресу Польщі, в ефірі «Польського радіо» глава Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський назвав заяву Президента Білорусі «неприйнятною». Він підкреслив, що політичне керівництво країни підготувало офіційну заяву про те, що в Польщі ніхто не має таких намірів. За його словами, заяву було направлено білоруському послу, викликаному в Міністерство закордонних справ.

 

Автор. Ірина Савенко

//
Exit mobile version