В ефірі ток-шоу «Пульс» Наталія Королевська, народний депутат від партії «ОПЗЖ» заявила, що Україна не отримала вигоди від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема у сфері створення зони вільної торгівлі. Ми вирішили перевірити, виграла чи програла Україна від таких домовленостей.
ТЕЗА 1: «За 5 лет натворили такое количество ошибок, связанных с нарушениями нашей экономической независимости, начиная в первую очередь с того соглашения ЄС, торгового соглашения, которое былоподписано, экономической части, где запрет для украинских товаров европейский рынок не убрал».
ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Угода про асоціацію, зокрема її Розділ IV, який стосується торгівлі був підписаний 27 червня 2014 року. Передбачена Угодою розширена зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначає правові аспекти для вільного експорту, послуг, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. З 1-го листопада 2014 року Угода застосовувалась тимчасово. Її положення повністю набрали з 1 вересня 2017 року.
Угода передбачає зменшення або скасування ввізного мита між країнами на товари, що імпортуються.Окремо прописані правила походження товарів. Зокрема, українська продукція, що ввозиться до країн ЄС без мита може містити в собі складові, вироблені в Україні,ЄС чи інших країнах. Згідно З угодою, сертифікований в Україні товар не потребує додаткових перевірок в інших країнах і вважається таким, що відповідає всім вимогам якості. Європейські вимоги щодо якості на момент підписання були значно вищими і поширювалися також на сільськогосподарську продукцію. Водночас угода відкрила українським підприємствам рівний доступ з європейськими компаніями до участі в конкурсах держзамовлень країн ЄС.
Таким чином, зона вільної торгівлі відкриває українським компаніям такі ж можливості для торгівлі, як і для європейських підприємств – на ринку України. Головне, що потрібно компаніям України, як великим, так і маленьким – це дотримуватись технічних, санітарних та інших вимог, передбачених Угодою. Про перевагу укладеної угоди можна говорити в рамках збільшення експорту до країн ЄС. Так, згідно з даними Держстату, у 2017 році Україна експортувала товарів до ЄС на суму 17,5 млрд дол. А в 2018 – на 20,2 млрд дол.
ТЕЗА 2: «Стандарты мы европейские не получили…»
ВЕДИКТ: НЕПРАВДА
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Згідно Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у 2018 році були затверджені і приведені згідно з європейськими стандартам вимоги стосовно безпечності промислової продукції. Постановами Кабінету Міністрів затверджено технічні регламенти щодо безпечності іграшок (№ 151); рухомого обладнання, що працює під тиском (№ 536); приладів, що працюють на газоподібному паливі (№ 814); вибухових матеріалів промислового призначення (№ 802); встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів (№ 804).
Окрім того, з протягом 2016-2018 р в Україні втратили чинність 10 917 стандартів, так званих ГОСТів, які приймалися ще за радянських часів. Ще 1173 радянських стандартів втратили свою чинність з 1 січня 2019 року. На зміну їм прийшли національні стандарти, гармонізовані зі стандартами ЄС.
Таким чином, компанії, які виготовляють продукцію згідно з прийнятими національним стандартам, мають можливість вийти на європейський ринок і конкурувати з тамтешніми виробниками. Отже, Угода про асоціацію дозволила українським підприємствам розширити географію торгівлі та збільшити експорт національної продукції за кордон. В свою чергу, народний депутат Наталія Королевська «записала» ратифіковану угоду до провальних рішень попередньої влади, заперечуючи нові можливості, що з’явилися для національних виробників із імплементацією Угоди, та маніпулюючи фактами, поданими в документі.
Автор: Ірина Савенко