Володимир Гройсман – лідер новоствореної партії «Українська стратегія» в якості одного із спікерів був запрошений на політичне ток-шоу на телеканалі «Україна», ефір кого відбувся 05 липня. Відповіді на низку соціально-економічних запитань, адресованих гостям, повинні були пролити світло на досягнення та плани на майбутнє. Натомість, не всі аргументи політика і прем’єра виявились такими, що відповідають дійсності.
ТЕЗА 1: «Коли ми прийшли працювати така пенсія була 949 гривень. Сьогодні, вона вже 1500»
ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Це був єдиний аргумент від Володимира Гройсмана у відповідь на запитання телеведучої, стосовно різниці між мінімальною пенсією та прожитковим мінімумом. Він виправдовує подібну ситуацію повільним темпом зростання пенсійних виплат.
Проте, не згадує про показники мінімальної пенсії 2016-го року – 1074 грн. і фактичного прожиткового мінімуму, встановленого Міністерством соціальної політики України, орієнтуючись на ціни березня 2016-го року – 2 491 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2 686 грн). Тобто, тоді фактичний прожитковий мінімум був більший за мінімальну пенсію у 2,5 рази. А згідно з показниками 2019-го року: мінімальна пенсія – 1638 грн. і фактичний прожитковий мінімум – 4237 грн. – різниця у 2,58 рази.
Тому, аргумент- виправдування Гройсмана, щодо позитивної тенденції росту пенсійних виплат є маніпулятивним. Адже, різниця між вищезгаданими показниками відсутня.
ТЕЗА 2: «Черга, майже з 90-а тисяч (у дитячі садки) сьогодні впала біля 30-и тисяч»
ВЕРДИКТ: ФАКТИЧНА ПОМИЛКА / МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Вказані дані, стосовно черги до дитячих садків, не демонструють повної картини. Адже, спираючись на інформацію Державної служби статистики України, показник «Охоплення дітей закладами дошкільної освіти» змінився лише на 1-н % порівняно з 2016-м роком – 57 % і 2018-м роком – 58 % відповідно.
Згідно з даними тієї ж Державної служби статистики України кількість місць в закладах дошкільної освіти, станом на 2016-й рік, становить 1125 тис. а на кінець 2018-го року – 1156 тис. Різниця становить 31-у тисячу місць, стосовно усіх закладів дошкільної освіти України.
Тобто збільшення місць становило фактично 31 тисячу місць. А виходячи зі слів Гройсмана, повинно було становити – 60 тисяч.
ТЕЗА 3: «Коли проводилася остання оцінка наших земель? 20 років тому – 1998 році…»
ВЕРДИКТ: НЕПРАВДА
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Відповідь на запитання надає Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Саме на вказаному інформаційному ресурсі є довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2019. Спростовує твердження нардепа й наявність даних, стосовно кількісного показника населених пунктів, землі яких потребують нормативної грошової оцінки.
Слід зазначити, що станом на 01.04.2019 кількість населених пунктів, землі яких потребують оновлення грошової оцінки, сягає 15923 з 29721. А це дорівнює 53,5 %.
Автор: Отюський Артем