Демонізація ворога – один з наріжних каменів пропаганди. Створення конкретного демонізованого портрету тої чи іншої особистості у стані ворога – проекції попереднього «правила».
У листопаді-грудні пропаганда кремля намагалася надати війні проти України «священного» характеру. Крім збірного образу «сатанінського» заходу пропагандистам потрібен був більш конкретний образ когось, кого можна було б назвати «уособленням диявола на землі сьогодні». Не дуже напружуючи фантазію на роль «сатани» призначили, звичайно ж, президента України Володимира Зеленського. Тоді у російському медіа просторі понесли вкиди на кшталт: «Сатана там правит бал…», «Зеленский – слуга сатаны».
Проте тема «священної війни» швидко «здулася», бо самих лише гасел та пропагандистських істерик виявилося замало. Зійшла нанівець і «сатанізація» особи Зеленського. Але правила пропаганди ніхто не відміняв – нагативізм образу треба підтримувати. Цілком вірогідно, що на тлі відсутності «нових ідей», пропагандисти вдалися до старих трюків і старих тем – в інфопросторі знову оживили тему наркотичної залежності Президента України. І це не вперше.
Минулого тижня на прокремлівських ресурсах, у телеграм-каналах поширився вкид, що нібито британська радіостанція Бі-Бі-Сі «прямим текстом визнала, що президент України наркоман».
Як підтвердження меседжу до публікацій додавався скрін відповідного заголовку на сторінці авторитетного видання (скріншот – під матеріалом). В історію ще приплітають і СБУ, яке нібито врятувало Зеленського від передозування.
Проте, як з’язували фактчекери, існування такої публікації – вигадка, фейк. Ні на сайті, ні на сторінках у соціальних мережах, ні в пошукових системах немає жодних слідів статті з такою назвою. http://surl.li/fndki
Досліджуючи тенденцію, слід згадати вкид, який поширили в аналогічний спосіб – фальсифікацією заголовку відомого видання – у жовтні 2022 року. Тоді нібито було опубліковано матеріал на сайті «Радіо свобода», який у свою чергу був передруком статті з американського видання The Washington Post, де стверджувалося, що «президент України – наркоман, але це ніяк не заважає йому виконувати свої обов’язки». Стаття начебто мала назву, «Залежність Зеленського від наркотиків не заважає йому виконувати поставлені перед ним завдання». Але, як і у попередньому вкиді фактчекери з’ясували, що таких публікацій ні на сайті «Радіо Свобода», ні у The Washington Post не існує. http://surl.li/fndoj
У серпні 2022 року низка топових російських, так званих, медіа, поширили повідомлення, що «якісь користувачі у мережі помітили нетипову і дивну поведінку Зеленського на перемовинах з президентом Туреччини Реджеп Тайіп Ердоганом та генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерріші… Мовляв вона свідчить про наркотичну залежність». Публікації будувалися виключно на коментарях незрозумілих користувачів, на кшталт: «турецький користувач з ніком «Альнабулсі1982Z написав…», «Француз із ніком «Дзеркам3 повідомив…», «Американець Рі Браннок побачив…». http://surl.li/fndqw. Тобто рівень аргументації – «100 левел».
Один же з перших активно поширюваних вкидів на тему наркотичної залежності українського президента, відбувся ще в кінці квітня 2022 року. Ми викрили цей вкид у матеріалі: «ФЕЙКИ про Президента. Чому саме зараз і хто за цим може стояти?» http://surl.li/fndte
Тоді був використаний фрагмент з відео, яке було знято скоріш за все в одному з робочих приміщень Президента. На відео він проводить онлайн нараду, але… Фейкороби помістили на столі очільника держави купку білої порошкоподібної речовини і поруч – банківську картку. Класика жанру Голлівуду. Ми викрили, що порошок і картка були домальовані до оригінального відео – тінь від предмета, який знаходився у руках особи, яка веде фільмування, порушуючи всі закони фізики, проходила під карткою і купкою порошкової речовини.
ВИСНОВОК
Можемо наголосити, що такі грубі примітивні вкиди про начебто наркотичну залежність Президента України – є тенденцією.
Як правило вони вкидають в інфорпростір у критичні для нашого ворога моменти – або це невдачі не полі бою, або провали пропагандистських компаній, чи негаразди на політичній арені.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “Реальная газета”