Дискредитація України у Європі – один із ключових векторів російської пропаганди, який направлений на підрив довіри до нашої країни та зупинку або зменшення військової, фінансової та гуманітарної підтримки. Ми пам’ятаємо вкиди про нібито продаж Україною західної зброї третім країнам, про корупцію із коштами західної допомоги. Це глобальний рівень, мета якого – посіяти сумнів у головах західних політиків.
Проте пропаганда у цьому векторі творить вкиди і, так би мовити, побутового рівня – розрахованого на пересічного європейця. Так дням по другому колу в інфопростір був запущений фейк про те, що нібито у Парижі художник намалював на асфальті графіті із портретом Президента Зеленського, який «їсть гроші європейців». Цього разу фейк запустили російський «Перший канал», «Вести», «Известие», «RT». Перед тим аналогічний вкид поширив у своїй телеграм-помийці топ-пропагандист кремля – соловйов. Розказуємо, як була викрита брехня.
«Перший канал» повідомляв (далі мовою оригіналу): «В пригороде Парижа появилось граффити с пожирающим деньги Зеленским. Наплыв беженцев с Украины переживает и Франция, плюс колоссальные траты на военную помощь: местные жители от всего этого явно устали. Вот такое творчество — в пригороде Парижа. Зеленский, поглощающий купюры и слитки золота. Подпись можно перевести так: «Привет, Франция. Отдай мне все свои деньги. Извините, хотя мне все равно».
Місце, де нібито зроблена фотографія у Парижі ідентифікується по вуличних знаках: у кадрі вхід на станцію 1-ї лінії паризького метро «Сен-Манде», це найближче південно-східне передмістя Парижа. Навпроти того місця, де на асфальті начебто було зроблено малюнок, видно квітковий магазин La Florangerie. Фактчекер грузинського порталу Myth Detector зв’язався зі співробітниками магазину, і ті підтвердили, що такого графіті немає і ніколи не було. http://surl.li/dyzfa
Що стосується варіанту графіті у Варшаві, то його існування спростував прес-секретар варшавського району Воля Матеуш Вітчинський у відповіді на запит агентства «Укрінформ». Він сказав, впізнав зображене на фото місце — перехрестя алеї Іоанна Павла II та вулиці Злотої, — і що він сам живе в цьому районі і ніколи такого графіті не бачив. За його словами, фото — низькоякісна підробка, за основу для якої взято стару фотографію, зроблену до ремонту перехрестя. Тобто фейкарі для підробки взяли старе фото місцевості і навіть не спробували подивитися, як же воно виглядає зараз! http://surl.li/dyzdy
Малюнок у Парижі трохи відрізняється від того, що був «розміщений» у Варшаві, хоча сюжет той самий. Обидва рази відображено момент начебто завершення роботи над графіті: у готове зображення художник вносить останні штрихи. Художник в обох випадках, мабуть, той самий (хоча в паризькому варіанті обличчя не видно) і навіть одягнений однаково. Це теж ознака того, що для фальсифікації була використана одна й таж фотографія художника.
Грузинський Myth Detector звернувся за коментарем до польських спеціалісток із зовнішнього 3D-розпису Лукаша Поляка та Пшемислава Войчака, і ті заявили:
«Насамперед тут можна побачити розпилювачі, встановлені начебто напоказ. Однак зробити такий малюнок за допомогою таких спреїв було б складно. Вони просто не розпорошують вниз через тиск. Вони застосовуються для нанесення фарби на вертикальні поверхні. Зазвичай такі роботи малюють крейдою».
Крім того, вони зазначили, що навіть якщо б графіті було змито, на асфальті все одно залишилися б сліди. Таких слідів у станції метро у Сен-Манді немає.
Обидві фотографії спочатку були опубліковані в Instagram-акаунті typicaloptical. Нічого, окрім цих двох фотографій (паризька, втім, уже видалена як доведений фейк), там немає.
Крім того, ще одним джерелом поширення фальшивого фото начебто із Варшави виявився польський Telegram-канал «11 LIPCA» («11 липня»), створений у липні 2022 року і який має лише 158 передплатників. А слід нагадати, що 11 липня у Польщі — день пам’яті жертв Волинської різанини, трагічних подій 1943–1944 років, Тож явно фейковий телеграм-канал з такою назвою був створений для просування наративів, які б підбурювали історичні протиріччя між Україною та Польщею. Проте, не так сталося, як гадалося…