На тлі суперечок між так званими «баштами кремля» та інформаційних батлах між ними, порушилася вибудувана роками москвою інформаційна політика, яка подавала лиш одну точку зору – пропагандистську – і вона була вірною. Поява альтернативної до пропаганди інформації зруйнувала пропагандистський моноліт.
Кремль став ще більш чутливим до суперечок, які виникають у російському інфопросторі між впливовими медіаперсонами. Особливо це стосується так званих «воєнкорів», які підпадали під вплив різних груп впливу. На тлі цього вони допускали критичні публікації і з приводу невдач у Криму і на південному напрямку. У такій ситуації кремль намагається стримати паніку та знову взяти під контроль воєнкорів. Про це у своєму звіті повідомляє. Інститут вивчення війни (ISW) http://surl.li/lpwde
У звіті зазначають, що суперечка між відомими персонами в російському інформаційному просторі підкреслює чутливість Кремля до повідомлень про невдачі в Криму зокрема і, можливо, в Україні загалом, а також ще більше оголила лінії розколу всередині спільноти “воєнкорів”.
Один з російських про-військових блогерів 2 серпня звинуватив інших “воєнкорів”, які критикували російське ведення війни, назвавши їх “імбецилами”, які підтримують “провокаційні публікації” і “шалену критику (Міністерства оборони Росії – ред.)”. Це сталося після того, як “воєнкори” розмістили зображення наслідків нещодавніх українських ударів під Севастополем і на Чонгарському мосту.
Така інформація, як припускають деякі джерела, може ” безвідповідально посіяти паніку”.
На думку аналітиків, така суперечка свідчить про те, що питання ударів по Криму є виразно дражливою точкою в провійськовому російському інформаційному просторі.
ISW нагадує, що після удару Сил оборони по Чонгарському мосту 29 липня переважна більшість російських “воєнкорів” зберігала мовчання.
“Вищі ешелони російського військового командування могли давати вказівки “воєнкорам” мовчати про проблеми, в яких можна прямо звинуватити російське військове командування”, – ідеться в огляді.
Експерти вказують і на те, що командувач Повітряно-десантних військ Росії генерал-полковник Михайло Теплінський оголосив про формування двох нових полків ПДВ та відновлення 104-ї дивізії ПДВ до кінця 2023 року.
В огляді прийшли до висновку, що заява Теплінського свідчить про те, що він зберігає свою позицію і публічну підтримку МО Росії після чуток про його арешт, можливо, через його зв’язки з групою “Вагнера”, всередині липня.
Також фахівці звернули увагу на те, що Міністерство оборони Росії офіційно надало зброю і транспортні засоби цивільним особам Бєлгородської і Курської областей 2 серпня.
“Неодноразове виділення додаткових військових ресурсів у Бєлгородську та Курську області свідчить про те, що Кремль дедалі більше занепокоєний продовженням ударів на російському кордоні з Україною”, – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що українські війська продовжували контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і, за повідомленнями, просунулися вперед під Бахмутом 2 серпня.
Суперечка між відомими особами в російському інформаційному просторі підкреслює чутливість Кремля до повідомлень про невдачі Росії в Криму зокрема і, можливо, в Україні загалом, а також ще більше оголила лінії розлому всередині спільноти так званих воєнкорів. Ця суперечка, а також звинувачення, що її супроводжують, свідчать про те, що питання ударів по Криму є подразливою точкою у провійськовому російському інформаційному просторі.
Вищі ешелони російського військового командування, можливо, давали вказівки “воєнкорам” мовчати про проблеми, в яких можна прямо звинуватити російське військове командування.