Днями поширилося повідомлення про те, що змі рф, посилаючись на матеріал на Bloomberg написали: «Захід починає втомлюватися від України… у Європі від війни починають відверто втомлюватися, оскільки там на перший план виходять власні економічні проблеми, і це говорить лише про те, що «війна до останнього українця» триватиме доти, доки її ціна не стане надто великою».
Насправді ж посил матеріалу вкотре перекрутили. Тож пояснюємо, як зманіпулювала пропаганда, використавши відоме видання.
У статті Bloomberg наводять шість тез-підсумків щодо піврічного повномасштабного вторгнення. Однією з них є думка про те, що «світова підтримка України згасає». Авторка тексту пояснює, далі цитуємо: «Жахи, що відбуваються в Україні, об’єднали демократичний світ і його громадськість. Уряди направили Україні мільярди доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги та наклали санкції на путіна та його пособників… Але це не зупинило кровопролиття, і, як зазначають редактори (!!! редактори, а не політики чи експерти – авт.), суспільна підтримка зменшуватиметься, чим довше затягнеться війна, особливо коли країни намагаються впоратися з проблемами вдома, такими як різке зростання вартості життя. В опитуванні 10 європейських країн, проведеному в травні, 42% респондентів сказали, що їхні уряди приділяють надто багато уваги Україні щодо їхніх проблем».
Тобто, основна думка не в тому, щоб менше допомагати Україні, а й не забувати розв’язувати проблеми всередині своїх країн. Водночас на противагу 42%, які вважають, що уваги Україні приділяють забагато, 36% все ж кажуть, що уряди їхніх країн все роблять правильно.Наприклад, так думають 60% опитаних у Фінляндії та 47% у Швеції. А 7% опитаних у Німеччині вказали, що їхні уряди недостатньо дбають про ситуацію в Україні.Такої ж думки 5% опитаних румунів.
Зрештою, можна враховувати результати опитування, на яке посилаються у Bloomberg, але й не забувати при цьому активність жителів різних країн, де такі ж прості жителі збирають кошти на Байрактари для українців. А це Канада, Литва, Норвегія та Польща, це якщо не враховувати, що Туреччина як країна-виробник взагалі подарувала їх нам.
Що ж до самого наративу про «Захід втомився від війни в Україні», російська пропаганда методично з різною наполегливістю вбиває його в голови усім охочим від 2014 року. Було б дивно, якби цю тезу не почали використовувати й після повномасштабного вторгнення та підганяти під неї будь-який факт, який більш-менш годиться, щоб начебто підтвердити цю думку. Як от із матеріалом із Bloomberg.
На початку липня точно так само видерли з контексту цитату прем’єрки Естонії Каї Каллас, коли вона пояснювала для Politico: світові лідери побоюються, що незабаром їхня громадськість не буде готова до боротьби. «Втома від війни приходить скрізь. Це триває вже чотири місяці. А там висока інфляція, є енергетична криза. Ковід нікуди не дінеться. Тому це стає все більш проблематичним… ми не можемо втомлюватися, тому що ми повинні допомогти Україні захистити свою країну». Звісно, російські змі взяли лише про втому від війни і проігнорували продовження думки пані Каллас.
Що ж до фрази про «до останнього українця» – у згаданій статті теж немає таких слів. Це також наратив росіян, зокрема, його озвучував у своєму зверненні й володимир путін. Тоді, коли «ми всєрьйоз єщьо нє начіналі». Повністю його «думка» звучить як «Захід хоче з НАМИ воювати до останнього українця». Мовляв, громадяни України – це розхідний матеріал, з яким Захід не рахується, бо війну веде НАТО з «мегадержавою» росією. А українці – жертви, щодо яких потім будуть виголошувати «стурбованість» і не більше. Однак це думка якраз офіційної москви, де десятиліттями розповідали про неповноцінність не лише українців, а й інших народів, зокрема, білорусів. Заодно, такий наратив гарно лягає і на уявлення багатьох жителів України про те, що інші країни роблять недостатньо: дають замало зброї чи грошей, вводять неефективні санкції. Тобто, все це працює на розщеплення як всередині населення нашої держави, так і формується упередження щодо ЄС та НАТО. Мовляв, їм всім байдуже, залишили нас напризволяще.
Водночас 23 серпня Україну відвідав президент Польщі Анджей Дуда – країни, яка дуже добре знає, що таке, коли «росія рятує», відрізаючи собі шматок незалежної країни. У своїй промові до роковин підписання пакту Ріббентропа-Молотова він запевнив: Україна може розраховувати на Польщу.
«Хочу, щоб [українці] були впевненими у потужній підтримці з боку Польщі, в тому, що поляки з ними і підтримуватимуть їх до останнього дня боротьби», – сказав президент Польщі, наголошуючи, що його присутність у цей день у Києві – символічна. Адже всі чудово розуміють, що війна в Україні – наслідок російського імперіалізму, який хочуть оживити у москві.