Зараз в українському сегменті телеграм та у низці медіа несеться «новина», що в ООН засудили атаку БПЛА на завод у Татарстані бо то нібито громадянська/цивільна інфраструктура». Та чи все так, як пишуть? І чи не залишилося за цим хайпом те, що є на порядок головніше? Про це далі у матеріалі.
По-перше, складається враження, що «наші» ресурси смикнули цю інфу саме у такій інтерпретації з російських, так званих, медіа. Бо саме за порєбріком таким чином «переможно» поширюється цей меседж – увага – ПРЕССЕКРЕТАРЯ Генерального секретаря ООН.
По-друге. На росії зрозуміло, що ніхто ніколи не дивиться на першоджерела (вони їх самі вигадують – чого напрягатися). Проте, «нашим» варто було б глянути. Бо це не офіційна заява ООН, а відповідь саме цього прессекретаря Генерального секретаря ООН Стефана Дюжарріка на питання журналістів після офіційного спічу на брифінгу 2 квітня 2024. Він сказав наступне: «Ми виступаємо проти і закликаємо припинити напади на цивільне населення та інфраструктуру»…
Безумовно, що навіть така відповідь виглядає принизливою і ганебною щодо України і прессекретарю немає виправдань. Проте, пан Стефан просто міг бути в «курсі справ» що то за завод. Журналіст задав запитання про завод без уточнень, що там виробляються «шахеди», яким окупанти кошмарять Україну. І вірогідно, що в уяві пана Стефана намалювався завод з виробництва цукерок або презервативів. І тому а-я-яй, як же за порєбріком без цукерок і презервативів нарід місцевий буде. Звичайно, засуджую!
По-третє – і це МЕГАГОЛОВНЕ. Якби хто з «наших» прочитав (хай навіть у перекладі) офіційну доповідь на брифінгу пана Стефана, то виявив на порядок ЖАХЛИВІШУ річ. Яку?
Офіційна доповідь прессекретаря Генерального секретаря ООН складалася з 10 пунктів – на сайті організації вона викладена і чітко структурована підзаголовками. http://surl.li/sffll
Так от, питання війни в Україні в цій доповіді на ПЕРЕДОСТАННІЙ позиції – на дев’ятій! Після на десяті суто канцелярський пункт – про призначення у вищому керівництві організації.
Які ж питання турбують ООН і відповідно міжнародну спільноту більше ніж повномасштабна війна в Україні. Бо ООН це уособлення цієї спільноти? Сирія і Іран, окремо ситуація в Сирії, про візит Генсека ООН в Єгипет і Йорданію, про постраждалих представників гуманітарних місій у Газі, окремо про ситуацію у Газі. Далі окремо згадали що там у Лівані, у Гаїті, у Південному Судані (там у них транскордонна напруженість). І вже після цього всього – Україну.
При всій повазі і співчутті до гаїтян, наприклад – там вже майже три роки йде війна банд і урядових сил і у країні одна з найважчих гуманітарних ситуацій; проте така ситуація не нонсенс, бо Гаїті є однією з найбідніших і корумпованіших країн у світі.
Але! Як заявив сьогодні президент України Володимир Зеленський тільки за березень 2024 року росія застосувала проти України 400 ракет різних типів, понад 600 «шахедів», скинула більше 3 000 керованих авіабомб. http://surl.li/sfgbh
І після всього цього Україна на передостанній позиції уваги в ООН з 10 можливих! Шах і мат…
І нажаль саме цей аспект залишився за лаштунками «наших» медіа у гонитві за хайповими заголовками, які з великою вірогідністю були підкинуті російською пропагандистською машиною.
Щодо до ООН і того, як вони розставляють пріоритети, то найпростіше було б звинуватити цю організацію у некомпетентності, недолугості і т. ін. Важче – визнавати причини, які можуть стосуватися і нас самих. Цих причин цілий спектр. І по кожній можна записати доповідь на 1001 сторінку. Але якщо коротко то:
– відносно вдала закулісна гра кремля щодо провокування точок напруги у різних куточках світу для того, аби розмити увагу тієї ж міжнародної спільноти до війни в Україні;
– достатньо ефективні дії російської пропаганди в деяких інформаційних сегментах міжнародного інформаційного поля з нав’язування вигідної повістки, тем дискурсів;
– низька ефективність (саме на другому-третьому році війни) державної інформаційної політики та комунікацій в сфері утримання теми України на перших позиціях уваги;
– неефективна та розпорошена діяльність державних структур, чия діяльність пов’язана з протидією російській пропаганді, зосередженість їх на внутрішній аудиторії і внутрішньому контенту.