У 2022 році угорські бізнесмени, серед яких Петер Шац, продали понад 45 % акцій словенського телеканалу Nova24TV. Покупцем став Борис Томашич, давній член партії SDS. Продаж відбувся після поразки SDS на парламентських виборах і викликав політичний резонанс, адже угорські інвестиції у Словенські медіа розглядалися як інструмент впливу Орбана. Найцікавіше, що прикриттям для цих всіх операцій слугувала фірма, яка нібито продавала оливкову олію…
Щодо скандалу та його деталей
У схемі продажу були задіяні у ролі продавці угорські підприємці Петер Шац, Ангеш Адамік та Адам Габор. Була продана частка акцій Nova24TV – 45%. Покупець: Борис Томашич, член опозиційної партії SDS, який тривалий час був пов’язаний із телеканалом.
Політичний контекст ситуації полягає в тому, що продаж відбувся після поразки SDS на парламентських виборах у квітні 2022 року – це стало поштовхом до змін у власності медіа, які вважалися пропагандистськими інструментами партії.
Нова коаліційна влада Словенії ініціювала парламентське розслідування фінансування медіа угорськими структурами, що підсилило увагу до угоди.
Нюанси угоди
Міністерство культури Словенії надало офіційне погодження на зміну власності. Угода була укладена за невідомою сумою, що викликало додаткові питання щодо прозорості.
Раніше у травні 2022 року, Петер Шац продав свою частку у видавництві нова Nova-obzorja (видає партійний тижневик «Demokracija») телеканалу Nova24TV, що стало частиною перерозподілу власності.
Підозрілі транзакції між компаніями Петера Шаца у Словенії та північній Македонії стосувалися високовартісних контрактів, які виглядали, як спосіб перекачування грошей у медіа, лояльних до Орбана. Місцева влада та журналісти-розслідувачі виявили ознаки непрозорих фінансових схем, що могли бути використані для фінансування пропаганди.
Суть угоди була наступною: компанії Шаца укладали контракти з його ж структурами у північній Македонії. Суми контрактів були значними, що викликало підозру за відсутності реального економічного сенсу. Гроші переводилися через рекламні угоди та маркетингові контракти, які не мали фактично комерційної віддачі.
По суті у такий прихований спосіб відбувалося фінансування македонських медіа, що підтримували прорежимну риторику та були пов’язані з колишнім прем’єром Ніколою Груєвським.
Як реагувала місцева влада?
Фінансова поліція Північної Македонії відкрила справу проти компанії Target Media Skopje, що належала Шацу через підозру у відмиванні грошей та ухиленні від податків.
Журналісти таких медіа як «OCCRP», «Direkt 36», «Оstro, «IPL Macedonia» виявили, що транзакції були частиною ширшої схеми пропаганди через фіктивну рекламу (наприклад Olivery). Спроба заморозити активи Target Media Skopje не вдалася, але слідство тривало.
Фіктивна реклама компанії Olivery була схемою для перекачування понад 3,2 млн євро у Македонські медіа, лояльні до Орбана. Розслідування показало, що компанія фактично не мала реального бізнесу, а використовувалася для фінансування пропаганди через непрозорі рекламні контракти.
Як працювала схема?
Компанія Olivery офіційно продавала «холодну пресовану оливкову олію з Хорватії». В реальності ж єдиний її відомий офіс – це маленька дерев’яна хатина у передмісті Будапешту. Жодних доказів реального імпорту чи продажів у Північній Македонії не знайдено.
Компанія купувала рекламні площі у македонських медіа, що підтримували колишнього прем’єра Ніколу Груєвського та були під контролем угорського бізнесмена Петера Шаца. Вище згадані 3,2 млн євро було витрачено на рекламу, яка фактично не мала комерційного сенсу.
Деталі розслідування
Журналісти-розслідувачі виявили, що гроші надходили від компаній Шаца у Словенії до його ж медіа у Північній Македонії. Реклама включала банери та телевізійні ролики, але продукт не продавався на місцевому ринку.
Ще одна угорська компанія, що продавала дрібні сувеніри, наприклад, магніти для холодильників, також використовувалася для аналогічних транзакцій. Це створювало видимість комерційної діяльності, але насправді було способом фінансування політичних медіа.
Тож фактично Угорщиною було здійснено зовнішнє втручання у виборчий процес іншої держави.
Цікаво прослідувати загалом основні етапи діяльності медіа імперії Шаца
- Угорщина (2010-2015 рік). Початок бізнесу: створення та контроль над виданням «Riposт» та іншими проурядовими ресурсами. Фокус діяльності – поширення меседжів направлених проти Сороса та антиукраїнських меседжів, підтримка уряду Орбана. Фінансування цих медіа здійснювалося через тісні зв’язки з угорськими державними структурами.
- Словенія (2016-2018 рік). Була здійснена експансія, а саме: купівля місцевих медіа компаній. Мета – створення проурядового інформаційного поля на Балканах.
- Північна Македонія (2018-2020 роки). Розширення інвестицій у місцеві новинні сайти. Такі дії мали політичний вплив – через куплені медіа ресурси поширювалися меседжі, що збігалися з угорською та російською пропагандою.
Розслідування журналістів виявило схеми, які могли бути використані для відмивання коштів.
- Балкани загалом (2020-2024 роки). Створення транскордонної системи медіа, які поширювали однакові наративи. Контент: антиукраїнські, антинатівські меседжі та меседжі направлені проти особи Сороса. Мета такої діяльності – формування негативного образу України, як «джерела нестабільності».
Якщо узагальнювати вище вказану діяльність, то відповідно до матеріалів численних розслідувань, була виявлена системна експансія імперії Шаца, яка розвивалася поетапно: від внутрішнього ринку Угорщини до Балканських країн. Його діяльність мала чіткий політичний контекст – підтримку уряду Орбана та поширення дезінформаційних наративів зокрема про Україну.
Залученість одіозного Петера Шаца у поширення антиукраїнських наративів
Дані розслідувань та експертний аналіз на сьогодні дозволяє сформувати цілісну картину розвитку антиукраїнських наративів та роль у цьому процесі Шаца.
- Використання риторики та інформаційного очорнення Сороса. Медіа, пов’язані з Петером Шацом активно поширювали меседжі, що Фонд Джорджа Сороса та українські організації нібито дестабілізують регіон. Це збігалося з угорською урядовою лінією та відображало російські пропагандистські тези.
- Прив’язка України до міграційної кризи. Публікації у виданнях Шаца стверджували, що Україна є частиною плану «затоплення Європи мігрантами», що повторює ключові російські дезінформаційні наративи. Такі меседжі створювали образ України як джерела загроз для ЄС.
- Події 2026 року. Справа захоплення інкасаторів «Ощадбанку». Шац не був напряму залучений до висвітлення історії з Ощадбанком, але його медіа структури працюють у тісному зв’язку з урядовою пропагандою, яка формувала потрібний для Будапешта інформаційний фон. Наслідки таких дій: дипломатичний скандал, інцидент загострив відносини між Києвом та Будапештом.
Крім того Україна зіткнулася з тимчасовими фінансовими труднощами, а саме з доставкою готівки з ЄС. Події навколо затримки інкасаторів мали і Міжнародний резонанс: Європейський центральний банк та інші інституції, розглядали ситуацію, як загрозу стабільності фінансових потоків в регіоні.
- Спроба нібито підриву нафтопроводу. Історія з мінуванням нафтопроводу «Турецький потік» у Сербії є прикладом інформаційної маніпуляції, яка використовується для дискредитації України. Вона пов’язана з ширшими корупційними розслідуваннями у сфері енергетики (операція «Мідас») і активно роздувається медіа, що перебувають під впливом угорської та проросійської пропаганди. Петер Шац, як ключовий гравець угорської медіа екосистеми міг бути одним із ретрансляторів цього наративу.
На даний момент події розвиваються в таких векторах:
– проросійські ресурси подають «мінування» як доказ того, що Україна нібито дестабілізує енергетичні маршрути.
– угорські проурядові медіа використовують сюжет для підсилення меседжів про «небезпечну роль України у регіоні».
Мета таких дій – створити інформаційний фон, який дискредитує Україну в очах партнерів по ЄС та НАТО, а також підірвати довіру до її енергетичних компаній.
Всі ці дії покликані максимально нагнітати фіктивну ситуацію нібито зростання зовнішніх загроз для Угорщини напередодні виборів – бо саме на такій риториці Віктор Орбан будував свою передвиборчу компанію.