На окупованих територіях Донбасу ще з початку конфлікту у 2014-2015 роках проросійські угрупування «ДНР» та «ЛНР» створили свої так звані «правоохоронні органи», діяльність яких начебто відрізняється від діяльності незаконних озброєних формувань, яких вони називають «армією» чи «озброєними силами». Мінські домовленості передбачають створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримання громадського порядку в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але цей пункт не має конкретики, зокрема не вказує, коли саме повинні бути створені такі загони.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков ще у червні 2016 року висловився про те, що відповідно до «Мінську», народна міліція не повинна підкорятися МВС України, і він з цим категорично не згоден.
«Я не приймаю цього пункту, і ніколи не буду приймати. І мене ніхто не змусить», – заявив Аваков в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Він додав, що створення такої народної міліції прямо суперечить Конституції України і українському законодавству.
«Поліція повинна бути українською, за українським законом і за єдиним стандартом. Особливою поліцією, що не підкоряється нікому, не буде. Принаймні, це моя позиція. Може бути, парламент вирішить інакше, але в цьому випадку я піду у відставку», – заявив Аваков.
Проте такі заходи повинні відбуватися відповідно до закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», а значить, що народна міліція в ОРДЛО повинна працювати відповідно до українського законодавства. Наразі це не відбувається. Минуло три роки. Мінські угоди не виконуються, парламент мовчить, а від Авакова вимагають піти у відставку зовсім через іншу причину.
Чи дійсно «народна міліція», яка діє наразі в Донецьку і Луганську, порушує український закон? Журналісти «БезБ» розібралися.
ВЕРДИКТ: ПРАВДА (наявне порушення закону)
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Описана вище ситуація склалася тому, що частина українських правоохоронців ще на початку озброєного конфлікту надали «присягу» неіснуючим «республікам», якими наразі ззовні керує Росія.
Наприклад, саме через це українська поліція відкрила 40 кримінальних проваджень проти співробітників міліції на Донеччині і Луганщині. Їх підозрюють у порушенні присяги чи співпраці з терористичними угрупованнями. Про це в липні 2014 року повідомив Арсен Аваков.
Проте варто взяти до уваги Резолюцію №690 (1979) Парламентської асамблеї Ради Європи «Декларація про поліцію», ка регулює поведінку правоохоронців під час війни, окупації або надзвичайної ситуації. У резолюції сказано, що «поліцейський повинен продовжувати виконувати свої завдання по захисту громадян і власності під час війни і ворожої окупації в інтересах цивільного населення. У зв’язку з цим він не повинен мати статусу “воюючою Сторони”, і до нього не повинні застосовуватися положення Третьої Женевської конвенції (995_153) від 12 серпня 1949 р.».
Також не треба забувати, що на деяких правоохоронців з Донецьку і Луганську відбувався тиск зі сторони членів незаконних озброєних формувань. Одним з таких прикладів є відео, яке було знято в липні 2014 року під час захоплення Управління МВС Донецька:
https://www.youtube.com/watch?v=9OiQOB0m_Pw
(04:23) «Всех вооружим и снабдим. Но присяга принимается раз и навсегда. Если приняли присягу, что будет за измену присяге, все знают, тем более, вы знаете, во время войны».
Отже істину про те, хто захищав громадян, а хто – співпрацював з терористичними угрупуваннями, вірогідно, повинен встановлювати суд. Масово це відбудеться тільки після деокупації окремих територій Донецької та Луганської областей.
Автор: Аліна Хованська