Медійні платформи, супроводжуючи перебіг голосування, робили безпрецедентні кроки задля зупинення хвилі дезінформації, пов’язаної з президентськими виборами 2020 року. Некомерційна організація Mozilla Foundation відстежила відповідні зміни в політиці чотирьох основних платформ: Facebook, Twitter, YouTube і TikTok. До вашої уваги візуальна ретроспектива цих змін.
Оприлюднення створеного графіку спрямоване на ілюстрування частоти і термінів політичних змін серед згаданих платформ у період з жовтня 2019 року по січень 2021 року.
Оцінка змін у політиці платформ у боротьбі проти дезінформації
Минулої осені організація Mozilla запустила відстеження різних підходів до пов’язаної з виборами дезінформації шести основних соціальних платформ: Facebook, Instagram, Google, YouTube, Twitter і TikTok. Вони здійснили оцінку медійних майданчиків за понад 20 питаннями і 4 категоріями: помірність контенту; прозорість реклами; контроль споживачів; підтримка досліджень. Спостереження за розвитком подій на всіх цих шести платформах відбувалися після дня виборів 2020 року і в період інавгурації.
Для виявлення відмінності між відносно незначними оголошеннями і великими змінами, було класифіковано кожну оголошену суттєву зміну у політиці тієї чи іншої платформи балом від -З до + З. Позитивні оцінки відображають силу втручання, а негативні вказують на протилежне. Також було відзначено ключові соціально і політично значимі події, як-ось заворушення на Капітолійському пагорбі, для надання контексту.
Основні висновки
1. Замало та запізно
Найістотніші зміни сталися пізно (у виборчому циклі), всього за кілька днів та тижнів до дня виборів і після дострокового голосування. Багато інших змін були зроблені після виборів, а якась частина — після бунту на Капітолійський пагорб 6 січня. Платформи визнали необхідність більшої кількості заходів. У сукупності цих зусиль виявилося недостатньо, щоб зупинити поширення очевидно неправдивої інформації про вибори та їх результати. Наприклад, хибна інформація про фальсифікацію виборів і бюлетенів, яка є частиною узгодженої кампанії прихильників президента Дональда Трампа і широко поширеною в соціальних мережах, змусила мільйони людей засумніватися в легітимності виборів. Невідомо, чи була би ця кампанія дезінформації успішною, якби Facebook та інші платформи діяли раніше та активніше, проте відомо, що низку заходів можна було би вжити раніше, що допомогло б обмежити охоплення і зростання дезінформації про голосування.
2. Реагування, а не попередження
Протягом тижнів, що передували виборам, платформи ввели політику, яка передбачала багато різніх питань, наприклад, заяви про шахрайство при голосуванні поштою і заяви про передчасну чи помилкову перемогу. Проте ряд платформ почав відхиляти цю політику незабаром після виборів. Хаотичні події, що були після виборів (і штурм Капітолію США), змусили медійні майданчики відновити і посилити багато подібних стратегій, що призвело до нового потоку політичних змін і правозастосування.
3. Фактор часу
Неможна недооцінювати потенційний вплив дезінформації на демократичні результати і момент, коли вводяться і поступово скасовуються стратегії боротьби проти дезінформації, адже це впливає на ефективність цих стратегій. Задля вирішення питання про терміни, платформи повинні або вводити правозастосування на більш ранньому етапі і зберігати його протягом тривалішого часу, або йти далі і забезпечувати його постійне дотримання. Установлення такої політики як основи слугуватиме захисту майбутніх виборчих процесів у демократичних країнах за межами США.
Додаткові спостереження
- Мережа Facebook зробила найбільше, хоча й мала зробити найбільше: представила найбільшу кількість стратегій з відносно найбільшим ефектом як порівняти з іншими платформами.
- Багатоочікувані загрози не матеріалізувалися: на ранньому етапі платформи були підготовлені до міжнародних кампаній по дезінформації, проте їх не було реалізовано таким чином, яким очікувалося. Гучні, очевидні фейки виявилися не основним джерелом дезінформації. Головним чином найбільша шкода була прихована в рекламі, яку було видалено непослідовно.
- Деякі непередбачені проблеми виявилися великомасштабними: незважаючи на усвідомлення мережею Facebook того факту, що його рекомендації були істотним чинником зростання екстремістських груп, вона мало що здійснила вчасно. Проте згідно з поширеною думкою, наполеглива дезінформація Дональда Трампа підживлювала багато з цих груп і після виборів, що безпосередньо призвело до оффлайнового насильства.
Дослідження та публікація такої виборчої політики повинні допомогти політикам, журналістам, дослідникам і громадськості краще зрозуміти, що саме сталося під час виборів у США, як упоратися з дезінформацією на різних платформах, та як підготуватися до майбутніх виборів по всьому світу. Як показує хронологія та відстеження, можна багато чого навчитися із заходів, вжитих платформами під час президентський виборів у США 2020 року.