//

Найкращий час спростовувати дезінформацію — після того, як у неї повірять | Дослідження журналу PNAS – Без Брехні

Найкращий час спростовувати дезінформацію — після того, як у неї повірять | Дослідження журналу PNAS

Спеціалісти провідного американського журналу для публікації оригінальних наукових досліджень Proceedings of the National Academy of Sciences перевірили, чи залежить якість впливу перевірки фактів від того, коли саме люди її отримують.

Коли справа стосується методів боротьби з дезінформацією, мова переважно йде про «щеплення людей» від неправдивих новин або «запобігання» фейковим матеріалам. Однак, нові дослідження демонструють, що найкращий час для того, щоб ознайомити аудиторію з перевіркою — це момент після того, як людина вже прочитала підроблений факт. Окрім цього, такий підхід сприяє довгостроковому результату — суб’єкти пам’ятають висновки фактчекінгу і через тиждень.

Таких заключень фахівці дійшли після того, як учасники дослідження побачили 18 правдивих та 18 помилкових новинних повідомлень. Мітки «правда» та «брехня» з’являлися до, під час або після прочитання кожного заголовка, після чого людям запропонували оцінити його точність; на контрольному етапі міток не було. Через тиждень усі учасники знову оцінили точність матеріалів, цього разу без позначок. Хоча три тижні потому усі три методи посилили віру людей у справжні заголовки, найефективнішим було внесення корегувань після впливу.

Тим не менш, забезпечення читачів фактчекінгом після ознайомлення із заголовками покращило подальше розпізнавання правди. Це виявилося ефективнішим за надання тієї самої інформації спростування під час (маркування) або до (попереднє оголошення) процесу ознайомлення.

Спеціалісти Надя Брашір, Гордон Пеннікук, Адам Дж. Берінський та Девід Г. Ренд коментують проведене дослідження на сайті журналу PNAS: «Основна задача — зробити так, щоби спростування запам’яталося. Розвінчання фактів було ефективнішим, ніж їх маркування, підкреслюючи силу зворотного зв’язку у збільшенні пам’яті».

Занепокоєння фальшивими новинами загострилося під час підготовки до президентських виборів у 2016 році, коли 44% американців відвідували ненадійні веб-сайти. Зіштовхнувшись із посиленням громадського тиску, компанії соціальних медіа залучають професійних фактчекерів для виявлення та позначення оманливого контенту.

//
Exit mobile version