Спеціалісти з ресурсів The Associated Press, The New York Times, The Washington Post та багатьох інших видань використовують тисячі внутрішніх перевірок у своїх новинних статтях, що є великим прогресом. Проте представники мережі Poynter висловлюють свої переживання стосовно обмеженості таких методів:
«Ми натхненні цим прогресом, але стурбовані тим, що журналісти часто не розкривають джерело своїх висновків. По мірі зростання цієї тенденції їм потрібно бути більш прозорими, щоби показати, чому саме вони дійшли висновку про те, що твердження неправдиве».
Тому для того, щоби дослідити нове явище, фахівці підрахували використання слів та фраз, таких як «безпідставний», «помилково заявлений» та «неправильно сказаний», які зазвичай використовуються.
Починаючи з кінця 1970-х років, ці фрази з’являлися менше 100 разів на місяць. Регулярне використання почало відзначатися у 2017 році, збігаючись з початком президентства Дональда Трампа. Різке зростання відбулося минулого року. Слово “безпідставне” з’явилося 646 разів у виданні The Associated Press, 925 разів у газеті The New York Times і 1 004 рази у стенограмах каналу CNN. Зафіксовано такий самий стрибок минулого року із фразою «помилково заявлено»: 120 разів у стенограмах каналу CNN, 124 рази у виданні The Associated Press та 265 разів у газеті The New York Times. Рекордне підвищення відбулося після виборів 3 листопада.
Однак, журналісти, як правило, не афішували своїх джерел. Коли було розглянуто зразки сюжетів, спеціалісти виявили, що небагато репортерів довели, чому ж твердження були неправдивими або безпідставними. Матеріали не містили посилань та атрибуції. Подібна нестача джерел викликає занепокоєння. Якщо журналісти збираються сміливо стверджувати, що претензії політика безпідставні, їм потрібно це довести авторитетними звітами так само, як це роблять фактчекери.
«Хоча нас і заохочує зростання внутрішньої перевірки фактів, ми не хочемо, щоби це було коротким шляхом або чимось неохайним. У нас є кілька пропозицій», — заявляють у мережі Poynter.
Рекомендації від фахівців організації:
- Недостатньо просто позначати щось як «безпідставне» чи «помилкове». Потрібно також пояснити це одним додатковим реченням. Наприклад, «Фактчекери перевірили це твердження і не знайшли даних, що його підтверджують».
- Прозорість є ключовим фактором. Посилання на авторитетні незалежні джерела завжди мають бути присутні, щоби переконати аудиторію у тому, що озвучена думка не є суб’єктивною.
- Внутрішні перевірки фактів повинні стосуватися не лише Трампа , хоча його схильність до дезінформації сприяла впровадженню цієї практики. Все ж таки журналістам потрібно розширити цю тенденцію та притягнути до відповідальності інших політиків.
Внутрішня перевірка фактів — це новий потужний спосіб отримати більш точну інформацію для залучення читачів та глядачів. Тим не менш, це потрібно робити правильно, щоби запевнити скептичну аудиторію в тому, що все базується на фактах.