//

Участь фактчекерів необхідна у дискусіях про нормативні акти по протидії дезінформації | Про що вели перемовини організації мережі IFCN

На початку березня 2021 року на базі організації IFCN було проведено переговори фактчекерів-спеціалістів з різних країн. Вони обговорили вплив нещодавніх рішень, прийнятих інтернет-платформами й урядами різних країн, після чого підсумували, що фактчекери повинні бути «якомога голоснішими» в дискусіях стосовно нормативних актів.

Таня Монталво з мексиканської політичної газети Animal Político повідомила, що уряд Мексики висловив готовність працювати з групами громадянського суспільства щодо запропонованих положень про дезінформацію. Проте додала, що з її організацією ще ніхто не зв’язувався. Вона сказала, що минулий досвід сприяв формуванню її скептичного ставлення до готовності уряду працювати з тими, хто займається перевіркою фактів. «В інших ініціативах, хоча у нас і був відкритий парламент, це ж абсолютний жарт», —  заявила спеціалістка. «Вони слухають нас, але не прийняли нічого з того, що ми рекомендували».

Еллен Тордесільяс, спеціалістка з філіппінської новинної організації Vera Files, повідомила про новий закон боротьби з тероризмом у своїй країні. Вона сказала, що «терор» — це широке поняття, і побоюється, що цей закон може бути використаний проти фактчекерів.

Карлос Ернандес-Ечеваррія, керівник відділу державної політики іспанського фактчек-проєкту Maldita.es, заявив, що для фактчекерів важливо залучатись до справи, щоб уникнути зрештою введення шкідливих норм. «Я слухав дуже серйозних людей, які говорили щось на кшталт: “Ну, чому б цим платформам не скласти список авторитетних джерел і дозволити користувачам розміщувати вміст виключно із цих джерел?” Очевидно, будь-який фактчекер, який живе в реальному світі, знає, що це буде проблемою», — каже Ернандес-Ечеваррія.

Кріс Тардагіла, керуюча сесією, навела приклади з рідної Бразилії, де, за її словами, уряд намагався регулювати перевірку фактів, не маючи чіткого уявлення про те, що роблять фактчекери.

Джованні Загні, директор італійського проєкту Facta, стверджує, що подібні невиконані зобов’язання мають перевагу перед будь-якою формою державного регулювання, яка може вплинути на свободу слова. «Іноді трапляються випадки, коли стає зрозуміло, що правда, а що неправда, але переважна більшість ситуацій має сірий відтінок», —  сказав він. «Тому я думаю, що введення категорії “правда” або “брехня” до певного механізму регулювання — це не те, що має вирішувати влада». Джованні Загні додає, що уряди, однак, можуть бути важливі у моделюванні належної поведінки соціальних медіа.

Відповідно до плину бесіди, спеціалісти підсумували, що незалежно від того, як застосовується політика, перевірка фактів та ті, хто її здійснює, повинні бути частиною прийнятих рішень.

//
Exit mobile version