Волинські «свободівці» розповсюдили газету, у якій похвалилися своїм досягненням – вони ініціювали звернення обласної ради до Верховної Ради, Президента і Кабміну щодо «неприпустимості впровадження гендерної ідеології в законодавство України та необхідності захисту традиційних сімейних цінностей і розвитку інституту сім’ї».
А розхвилював волинських депутатів проєкт Закону № 3316 від 09.04.2020 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності)».
У зверненні облради – багато гучних заяв на кшталт «законопроєкт нівелює право на свободу слова» та «закладає серйозні ризики руйнації українського суспільства». Що не так із цим зверненням, розбирався Район.in.ua.
ТЕЗА 1. «У цьому документі, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 1611, яка передбачає кримінальну відповідальність за публічне висловлення свого ставлення до гендерної ідеології та пропаганди ЛГБТ».
ПЕРЕВІРКА
Можливо, у депутатів не вистачило часу ознайомитися з законопроєктом, про який вони говорять, бо в оригіналі говориться зовсім про протилежні речі. Кримінальний кодекс справді хочуть доповнити статтею 1611 «Публічні заклики до ворожнечі, насильницьких дій, переслідування чи приниження гідності за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності».
Проте ця стаття передбачає, що: в Україні будуть карати за заклики до ворожнечі, насильницькі дії, переслідування чи приниження груп осіб чи знищення їх майна за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. У статті розписано, яка може бути відповідальність за такі злочини для посадових (службових) осіб і за злочин, вчинений організованою групою, що спричинив тяжкі наслідки.
Такий апгрейд Кримінального кодексу має захистити права меншості у нашій країні та зменшує толерантність до насильства. Проте волинські «свободівці» думають інакше і трактують закон на свій лад.
ТЕЗА 2. «Цей законопроєкт не просто криміналізує відповідальність за висловлення свого ставлення до гендерної пропаганди, а й нівелює такі конституційні права громадян, як: право на свободу слова, думки та вільного вираження своїх поглядів та переконань, а також свободи мітингів та зборів».
ПЕРЕВІРКА
Цей законопроєкт ніяким чином не може повпливати ні, на свободу слова, ні на інші конституційні права громадян. У статті 22 Конституції України чітко сказано: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Тому страхи волинських депутатів – безпідставні. Це може бути результатом того, що хтось не дуже добре знає Конституцію України і власні права.
ТЕЗА 3. «Прийняття такого закону матиме згубні ментальні наслідки, бо закладає серйозні ризики руйнації українського суспільства зсередини, нівелювання традиційних українських цінностей та інституту сім’ї як фундаментів стабільності суспільного буття українця. Вважаємо, що в Україні на державному рівні має бути розроблений і запроваджений комплекс заходів, спрямованих на підтримку традиційних цінностей і розвиток інституту сім’ї».
ПЕРЕВІРКА
Ця фраза більше популістська, ніж реалістична. Сімейні цінності в Україні не потрібно захищати, бо їх і так захищає Конституція України, а Кабмін реалізує державну сімейну політику відповідно до неї та законів України.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’ю, дитинство, материнство і батьківство охороняє держава, а шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.
ВИСНОВКИ
- Депутати обласної ради виступають на захист «традиційних цінностей» у той час, коли вони і так гарантовані державою.
- Можна зробити висновок, що обранці громади не хочуть, аби в Україні була кримінальна відповідальність за насильство над людьми, які знаходяться в одній з найбільш вразливих соціальних груп – у меншості.
- До речі, в Україні є ще чимало проблем, які потрібно вирішувати. Наприклад, домашнє насильство, сексизм, ейджизм, відсутність адекватного статевого виховання у школах. Проте влада намагається захищати «сімейні цінності» і досита нагодувати цими гаслами виборця перед 25 жовтня.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Придія фейкам і маніпуляціям під час місцевих виборів” факчекерами ресур rayon.in.ua