Відновлення країни в цілому та робота по конкретних проектах відновлення не можлива без кваліфікованих фахівців і робочих рук. Війна внесла суттєві корективи у ринко праці сьогодні і вже корегує його перспективи. В той же час, поточна ситуація відкриває широкі можливості для жінок розширити присутність на ринку праці та молоді. Це б вирішило низку проблем бізнесу і державного сектору. Однак це не відбувається і криза і дефіцит робочих рук наростають. Далі про це у матеріалі.
Контроль відновлення
Кого бракує ринку труда?
Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу у воєнний час. Частка респондентів, які вказують на цю перешкоду, становить 58%. Про це свідчать результати 38-го щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у червні 2025 року серед 473 промислових підприємств.
Якщо ще у травні перешкоди “небезпечно працювати” та “зростання цін на сировину, матеріали та товари” дошкуляли бізнесу рівнозначно – їх вказали 47% опитаних, то в червні стало більше тих, вказав ризик небезпеки працювати, – 53%.
Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На четвертій сходинці перешкод – “зменшення попиту на продукцію/послуги” (з 27% до 33%). “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців. Якщо в травні цю перешкоду вказали 7%, то в червні – лише 4%. І ця перешкода опустилась взагалі на 10-е місце”, – заявляють фахівці ІЕД. Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення. Останній раз аналогічні 4% фіксувалися у вересні 2022 року – ще до початку масових атак росії на енергетичну інфраструктуру.
За даними дослідження, у травні 13% підприємств тимчасово зупинялися через відключення, 51% – не мали таких проблем, а 36% – працювали попри перебої.
У червні не відбулося суттєвих змін в оцінці економічної політики уряду. Порівняно з травнем зросла з 8% до 11% частка підприємств, які не змогли її оцінити. Нейтральні оцінки дали 65% бізнесів (+1 в.п.), а негативні – 20% (-4 в.п.).
Від минулого літа і до початку весни ми спостерігали скорочення частки позитивних оцінок – в березні їх було лише 2%. Однак у квітні ситуація певним чином покращилась і з тих пір показник залишається на рівні 4%, хоча це, звичайно, теж дуже низький результат.
Щодо ролі держави для бізнесу, думки за квартал також майже не змінились. Переважна більшість респондентів вважає державу “регулятором” – 45% в порівнянні із 44% у березні, тоді як “перешкодою” – 25% (+2 в.п.). 9% сприймають державу як “партнера” (без змін), 3% – як “друга” (+2 в.п.), а 2% – “ворога” (-1 в.п.).
Які професії будуть затребувані після війни
За прогнозами Департаменту аналізу ринку праці та моніторингу ефективності програм зайнятості Державної служби зайнятості, після завершення війни найбільше працівників шукатимуть за такими напрямками:
- Військові. Потреба в якісно укомплектованій армії не зникне. Навчання відбуватиметься довше, вимоги до кандидатів на багато вакансій стануть вищими. Наразі середня зарплата 35 500 гривень.
- Медики. Практично всі медичні заклади потребуватимуть фахівців, проте, за попередніми прогнозами, найактуальнішими будуть професії хірурга, кардіолога, реабілітолога, фізіотерапевта, спеціаліста лікувального масажу. Наразі середні зарплати коливаються від 25 000 до 32 500.
- Будівельники. Відновлення країни передбачатиме масштабне будівництво, тому зварювальники, маляри, столяри, слюсарі, муляри, штукатури, теслі, сантехніки та інші представники цих професій будуть дуже потрібними для роботодавців. Наразі середня зарплата 35 000 гривень.
- Енергетики. Відновлення інфраструктури передбачатиме велику потребу в таких професіях, як інженери, техніки, електромонтери, конструктори, розробники, електромонтажники, електрохіміки, технологи, метеоенергетики та багато інших. Наразі середня зарплата 33 000 гривень.
- Правоохоронці. Працівники судів, прокуратури, поліції, органів служби безпеки та антикорупційні органи також потребуватимуть значного влиття нових сил у професії. Усі вони забезпечуватимуть захист законів Україні на звільнених територіях та регіонах, де зараз ведуться бойові дії.
- Програмісти. Окрім цифровізації економіки, велика потреба буде в захисті інформації та персональних даних. Наразі середні зарплати коливаються від 40 000 гривень до 50 000 гривень.
- Спеціалісти оборонної промисловості. Власні виробництва товарів, які необхідні військовим, та спільні проєкти з іноземними партнерами, вимагатимуть великої кількості інженерів, науковців, економістів та розробників.
- Спеціалісти транспортної сфери. За час війни з’явилися нові транспортні шляхи, які в майбутньому стануть основними каналами постачання всіх необхідних для відбудови матеріалів. Тому водіїв, залізничників, диспетчерів, логістів та експедиторів потрібно буде дуже багато.
- Психологи. Участь в бойових діях, постійні обстріли мирних міст, втрата рідних і близьких, посттравматичні стресові розлади залишають свої сліди на ментальному здоров’ї українців. Наразі середня зарплата 20 000 гривень.
- Освітяни. Головним завданням вчителів, майстрів виробничого навчання, методистів, соціальних педагогів стане навчити людей всім потрібним Україні професіям.