Як показує історичний досвід, найбільше під час війни страждають найменш захищені та вразливі групи громадян – в першу чергу діти. Це і загибель, і поранення, і нестача елементарного доступу до простих послуг – їжі, сну, гігієни. Міжнародні організації фіксують у цьому векторі достатньо жорстку ситуацію з українськими дітьми. Про це далі у матеріалі.
Контроль відновлення
3,5 млн дітей – без базових послуг
Близько 70% дітей 70%, або 3,5 мільйона, дітей в Україні нині не мають доступу до базових товарів і послуг, зокрема позбавлені належного харчування та житла. Таке становище засвідчують нові дані, оприлюднені ЮНІСЕФ. До повномасштабної війни, у 2021 році, цей показник становив приблизно 18%.
Матеріальна нестача — це чіткий індикатор бідності. Вона охоплює відсутність доступу до поживної їжі, відповідного одягу, опалення в домівці, навчальних матеріалів та інших базових потреб. Якщо дитина позбавлена мінімального рівня життя, це негативно впливає на її розвиток, здоров’я, освіту й перспективи в майбутньому.
«Війна в Україні продовжує нещадно бити по дітях. Інвестування в них і в послуги, на які вони покладаються, — це найкращий шлях до побудови безпечного майбутнього країни, — зазначила Кетрін Рассел, Виконавча директорка ЮНІСЕФ. — Гуманітарна допомога, що надається зараз, спрямована на задоволення нагальних потреб, водночас сприяючи досягненню довгострокових результатів. Але це не має відбуватися за рахунок інвестицій у відновлення України, що принесе користь дітям сьогодні, а також визначить життя наступних поколінь».
З початку повномасштабної війни вбито або поранено 2786 дітей. Третина українських дітей живе в домівках без працюючих систем водопостачання й каналізації. Майже половина дітей в Україні не мають безпечного місця для гри вдома або надворі.
Постійні атаки на критичну інфраструктуру — водо- та енергомережі, домівки, школи та лікарні — в поєднанні зі збільшенням рівня бідності призвели до різкого зростання матеріальної нестачі.
Крім того, Україна стикнулася із серйозними демографічними викликами: рівень народжуваності впав на 35%, мільйони жінок і дітей були змушені залишити країну.
Тож безперервний доступ до якісних, інклюзивних соціальних, освітніх та медичних послуг є життєво необхідним для всіх дітей та їхніх родин, особливо для тих, хто проживає поблизу лінії фронту, дітей з інвалідністю, дітей у закладах та прийомних сім’ях, а також внутрішньо переміщених дітей.
«Саме зараз є можливість захистити й підтримати українських дітей — від малюків до підлітків. Від цього залежить майбутнє країни, — наголосила Рассел. — Ми маємо поставити дітей у центр відновлення України — інвестувати в освіту, безпеку, здоров’я та розвиток. Це означає інвестиції в ранній розвиток, якісну освіту та можливості для здобуття молоддю навичок, необхідних їм для успішного майбутнього. Але передусім діти мають бути захищені від страждань. Вони насамперед потребують миру».
Показник матеріальної нестачі серед дітей визначає відсутність у дитини доступу до базових товарів і послуг, необхідних для життя на рівні мінімальних соціальних стандартів.
Цей спеціальний показник розраховується раз на три роки на основі даних модуля ЄС-SILC щодо дітей (уперше проведено у 2021 році) та охоплює 17 індикаторів. Дитина вважається такою, що перебуває в умовах матеріальної нестачі, якщо вона не має доступу щонайменше до трьох з цих 17 базових потреб.
ЮНІСЕФ та партнери проаналізували дані з широкого кола джерел, щоб оцінити показники за всіма 17 індикаторами.
Кількість поранених і загиблих дітей зростає
У червні в Україні зафіксовано найвищу за останні три роки кількість жертв серед цивільних осіб: загинули 232 особи, ще 1343 дістали поранення. Про це йдеться в доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Згідно з новою доповіддю щодо захисту цивільних осіб, ММПЛУ зазначає, що минулого місяця Російська Федерація здійснила вдесятеро більше ракетних ударів та атак із застосуванням баражувальних боєприпасів, ніж в червні 2024 року. Практично жодна область України не була в безпеці, незалежно від віддаленості від лінії фронту: цивільні особи загинули або були поранені щонайменше у 16 областях і в Києві.
«Цивільне населення по всій Україні стикається з такими стражданнями, яких ми не бачили вже більше трьох років», – зазначила голова ММПЛУ Даніель Белль. «Збільшення кількості ракетних ударів дальнього радіусу дії та атак безпілотників принесла ще більше смертей і шкоди цивільному населенню у далеких від лінії фронту районах».
Поки у червні Україна потерпала від атак, липень не приніс полегшення: багато українських міст знову зазнали хвиль ракетних ударів і атак безпілотників. Під час сьогоднішнього нічного удару, спрямованого переважно на Київ, російські збройні сили, за повідомленнями, застосували 397 безпілотних літальних апаратів «Шахед» і дронів-приманок, а також 18 потужних ракет, в результаті чого двоє людей загинули і щонайменше 16 були поранені в Києві.
«Діти ночують не в ліжках, а в коридорах, підвалах чи ванних кімнатах, затуляючи вуха руками, щоб не чути звуки сирен і вибухів. Такий досвід залишає глибокі психологічні травми», – наголосила Даніель Белль.
Статистика червня підтверджує загальну тенденцію до погіршення ситуації: у першій половині 2025 року загальна кількість загиблих і поранених цивільних становить 6754 особи, що на 54 відсотки більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, коли було задокументовано 4381 жертву. Загалом за останні шість місяців кількість загиблих серед цивільного населення зросла на 17 відсотків, а поранених – на 64 відсотки.
Застосування Російською Федерацією потужних ракет дальнього радіусу дії та безпілотників по міських районах, підвищена руйнівна сила цих боєприпасів, а також зростаюча кількість атак стали основними чинниками різкого збільшення кількості жертв серед цивільних осіб. Крім того, дедалі ширше використання безпілотників ближнього радіусу дії призвело до фатальних наслідків для громад, розташованих поблизу лінії фронту.
«У багатьох регіонах щоденне життя зводиться до постійного пошуку укриття», – зазначила Даніель Белль. «Під час масованих обстрілів люди годинами залишаються в укриттях, а коли виходять, часто бачать, що їхні домівки чи робочі місця були пошкоджені або повністю зруйновані. Цей цикл пошуку укриття і зазнання втрат перетворився на сувору буденність для багатьох громад», – додала вона.
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року ММПЛУ задокументувала щонайменше 13 580 загиблих серед цивільного населення, зокрема 716 дітей, а також 34 115 поранених цивільних осіб, у тому числі 2173 дитини.