//

Структурні особливості роботи фактчекінгових редакцій (інтерв’ю з керівником проекту Олександром Гороховським)

Про вироблення термінології у фактчекінговій діяльності. Як називаються ваші співробітники: редактори, фактчекери?

 

– Якщо говорити з точки зору – де юре – то, фактично, назви посад у фактчек-редакції особливо не відрізняються від тих, що існують у звичайних редакціях. З одного боку це можна обгрунтувати схожістю діяльності, бо перевірка фактів завжди була фундаментом будь-якої журналістики. З іншого – тренд фактчек достатньо молодий, особлива в українському медіа-просторі – йому не більше 3-х років. За цей час тільки більш-менш вималювались контури самого тренду, а про фактичне, внесення до сталого переліку професій їх назв – поки що зарано говорити.

Тому питання професійних назв співробітників фактчек-редакцій можна розглядати скоріше з точки зору де-факто – відштовхуючись від спеціалізації на які зосереджена їх діяльність.

На сьогоднішній день, структурно в нашому проекту сформувалась оптимальна піраміда спеціалізацій. Очолює редакцію головний редактор і він же є вже і головним методологом. В його функції входить не стільки робота по адаптації текстів чи підготовка самих фактчек матеріалів, скільки – відповідність концепту фактчек всіх етапів роботи з об’єктом дослідження: від відбору тез після моніторингу, до дотримання стандартів тренду в процесі побудови доказової бази.

Середньою ланкою фактчек редакції є журналісти-фактчекери, які саме і готують фактчек-дослідження, та фахові фактчек-експерти. Експерти і самі часто виступають в ролі авторів (особливо коли тема дослідження досить специфічна і потребує глибоких фундаментальних знань). Але головне їх завдання – рецензування матеріалів журналістів-фактчекерів, експертне корегування, допомога в пошуку джерел інформації і необхідної інформації в них та її адаптації до матеріалу.

Крім того, наша редакція практикує співпрацю з журналістами моніторингу. На сьогоднішній день це декілька фрілансерів, головне завдання яких – моніторити ефір і складати карту заяв спікерів, які можуть розглядатися як об’єкт перевірки. Як правило, це молоді журналісти, які тільки набувають досвіду. Але практика моніторингу сприяє швидкому переходу цих співробітників в категорію журналістів-фактчекерів.

 

Про типові алгоритми роботи. Чи вироблені певні алгоритми в редакції щодо перевірки даних тих чи тих типів? Наприклад: алгоритм перевірки заяв президента та алгоритм перевірки заяв мера?

 

 

Цих два критерія стали основою для створення першої в українському медіа-фактчек просторі класифікації спікерів за компетентністю та використанням маніпулятивних технік. В основу класифікації було покладено п’ять категорій, під критерії яких підпадало 99% спікерів – найчастіших публічних «гостей». Слід наголосити, що дана класифікація поки що невідтворена не одним як українським фактчек-ресурсом так і тими, що з’явились на теренах колишнього пострадянського простору. Вона є унікальною і постійно вдосконалюється.

Саме ця класифікація дала змогу почати створювати перші рейтинги знакових спікерів за критеріями «Співвідношення правди, напівправди, брехні» ще у вересні-жовтні 2016 року – через півроку з початку роботи проекту. А в грудні 2016 року створити дійсно перший в Україні «Рейтинг брехні та правди» політичних партій та окремих спікерів. Дані цього рейтингу були публічно оприлюднені в  ефірі телеканалу Еспрессо 27 грудня 2016 року (https://www.youtube.com/watch?v=izxlz5-k0e4) 6.30)

 

Чи є редакційний стайлбук (методичка)?

 

Чи застосовується перехресний фактчекінг (паралельна перевірка)? На яких саме етапах і в яких ситуаціях?

 

 

З якими експертами, міжнародними організаціями співпрацює «FactCheck»?

 

Другий потужний напрямок – співпраця з фактчекерами із Європи та країн колишнього пост-радянського простору.

Ще в березні 2017 року наші експерти, паралельно з представниками інших українських фактчек-ресурсів, провели тренінги для журналістів з Казахстану, які планували відкрити в цій країні фактчекінговий ресурс. З усіх спікерів казахськими колегами саме наші фахівці були визнані кращими, що дало можливість нам отримати неофіційний статус «стратегічного партнера» для азіатського ресурсу. В травні 2017 року казахський ресурс розпочав свою роботу, а експерти FactCheck-Ukraine були запрошені в Алмати для проведення майстер-класів на VIII Центральноазіатському форумі InternetCА-2017. Далі почалась робота над перевиданням українського методичного посібника з фактчекінгу в Казахстані. В жовтні 2017 року методичка була видана казахською та російськими мовами та стала досить популярною в регіоні. Фахівці двох ресурсів почали роботу по підготовці та виданню міжнародного посібника. Згодом до нас приєдналися російські колеги з фактчек-проекту «Монітор».

В східіній Європі ми активно співпрацюємо з фактчекерами з Чехії, Польщі, Словакії, які працюють на платформах Dymagog.  В 2017-2018 рр. вже було проведено дві робочі конференції в Брно. Мета – розробка спільної метології фактчекінгу.

Літом 2017 року ми відкрили для себе фактчекерів з Німеччини, почавши співпрацю з такими ресурсами як Tagesschau і Сorrective.

В 2017 році фахівці FactCheck-Ukraine пройшли конкурсний відбір та були залучені до команди медіа-експертів представництва ОБСЄ в Україні (меді-департамент).

 

Чим, на Вашу думку, стиль роботи «FactCheck» принципово відрізняється від стилю роботи «Слово і діло», «StopFake», «VoxUkraine»?

 

 

Про роль волонтерів. Як вони приходять у проект? Чи є перевірка волонтерів?

 

Потужним джерелом залучення волонтерів до співпраці стали у 2017 році регіональні тренінги. Фахівці FactCheck-Ukraine провели 26 тренінгів у 16 містах України на базі Виші та журналістських об’єднань, які відвідало понад 1150 студентів, журналістів, викладачів, громадських діячів. У форматі онлай-навчання понад 80 охочих пройшли додатковий поглиблений курс з фактчекінгу, підготували по декілька тестових досліджень. Таким чином була сформована група з 21 регіонального автора, яка співпрацювала з нашім ресурсом на волонтерських засадах. Це дало змогу підтримати діяльність проекту в умовах обмеженого фінансування.

Що цікаво, практика фолонтерства дуже поширена у наших європейських колег. Так наприклад, з представників фактчек-ресурсів з Польщі, Чехії та Словакії, з якими ми мали досвід спільної співпраці тільки два керівника проектів отримують грандове фінансування. Решта працівників працюють як волонтери.

//
Exit mobile version