//

Фінальний інформаційний бюлетень проекту: фактчек проти маніпуляцій, пропаганди, дезінформації, фейків під час місцевих виборів в Україні

Фінальний інформаційний бюлетень за підсумками роботи проекту: «Протидія незалежними регіональними медіа за допомогою інструментів фактчеку маніпуляціям суспільною думкою, пропаганді та дезінформації під час місцевих виборів 2020 року»

 

Загальні дані по проекту

Проект тривав шість місяців – з 1.08.2020 р. по 31.01.2021 р. До його реалізації було залучено 10 регіональних медіа, а саме:

– Тернопільський медіа центр (Тернопіль),

– «Вгору» (Херсон),

– «Технополіс» (Краматорськ),

– «Реальная газета» (Донецька область),

– «Свои.CITY» (Луганська область),

– «Кавун. CITY» (Херсон),

– «Район.ua» (Луцьк),

– «Дивись.info» (Львів),

– Запорізький Центр розслідувань (Запоріжжя),

– «Пушкінская» (Одесса),

– фактчек-проект «БезБрехні» (Київ) в якості ментор-партнера.

Метою проекту було:

– поширення тренду фактчек у регіональному медіа сегменті;

– залучення до оволодіння практичними навичками фактчекінгу регіональних журналістів, редакторів, експерітів;

– запровадження фактчекінгових спецпроектів або рубрик у регіональних ЗМІ;

– контроль та перевірка інформації за допомогою інструментів фактчеку під час процесу місцевих виборів та у поствиборчий період;

– протидія фейкам, маніпуляціям, пропаганді, дезінформації на місцевому рівні;

– надання громадянам виборцям достовірної, перевіреної інформації по ключових аспектах виборчого процесу та якісного контенту з актуальних для громадського суспільства темах.

Всі медіа, що були залучені до проекту, запровадили відповідні рубрики і проекти та за час роботи підготували загалом 210 одиниць контенту:

– 120 фактчек розслідувань; –  30 відео сюжетів до найгучніших матеріалів; –  60 інфографіків.

Матеріали розміщувалися на сайтах регіональних медіа, сайті ресурсу «БезБрехні»,  сторінках проектів у соцмережах (переважно – Facebook), у групах у мережі Facebook.

Виконання поставлених перед проектом задач і цілей

В рамках проекту було виконано і досягнуто основні цілі і завдання, які були передбачені згідно попереднього плану. А саме:

1. Моніторинг за допомогою інструментів фактчекінгу публічної риторики, заяв, інформаційних повідомлень, програм, білбордів від кандидатів на місцевих виборах в Україні.

В середньому кожна регіональна редакція моніторила протягом кожного поточного періоду роботи проекту (один місяць) від 30 до 50 заяв, повідомлень, публікацій у медіа та соцмережах, з яких для фактчек-аналізу відбирала 2 або 3 (в залежності від місячного плану) згідно критеріїв наявності факту перевірки, актуальності, гостроти теми.

2. Системна перевірка заяв, повідомлень, програм, білбордів від кандидатів на місцевих виборах України та матеріалів навколовиборчої тематики на наявність маніпуляцій, викривлених фактів, фейків, пропаганди, дезінформації та публікація відповідних фактчек-розслідувань.

Протягом роботи проекту було підготовлено і опубліковано 120 фактчек-розслідувань, в основі яких, перевірка виявлених фактів маніпуляцій, брехні, пропаганди, дезінформації. З них таких що виявилися маніпулятивними – 37%, мали фактичні помилки – 8%, верифіковані як неправда – 28%, фейки – 23%, правда – 4%.

3. Виявлення фактів фінансових та законодавчих зловживань, перебільшення повноважень, кандидатів в депутати на місцеві вибори під час перевірки їх попередньої та поточної діяльності.

По вказаних вище тематиках було підготовлена наступна кількість фактчек-розслідувань: фінансові та законодавчі зловживання – 4%, перебільшення повноважень – 11%

4. Створення та поширення на широку аудиторію відео-версій найбільш гучних фактчек-викриттів, які пов’язані з гучними фейками, проявами пропаганди, грубими маніпуляціями.

Протягом роботи проекту було підготовлено 30 відео сюжетів за вказаними вище фактами дезінформації громадян виборців. Вони були оприлюднені на сайті ресурсу «БезБрехні», сторінці ресурсу у мережі Facebook, регіональних партнерських ресурсах.

5. Підвищення професійного рівня регіональних журналістів шляхом проведення для них практичних вебінарів, передачі знань та навичок з методології, інструментів, практики фактчекінгу, залучення їх до моніторингу та підготовки фактчек-розслідувань.

Для регіональних редакцій було проведено 4 навчально практичні вебінари, які відвідало 50 медійників. На семінарах були опрацьовані практичні кейси, алгоритми і механізми фактчек-перевірок. Подальше менторство фахівців ресурсу «БезБрехні» над партнерськими редакціями і конкретними журналістами, які безпосередньо займалися фактчекінгом, показало свою ефективність – можна відмітити зростання професійного рівня регіональних фактчекерів, яке мало вираз у підготовці від періоду до періоду більш гострих, актуальних, професійних фактчеків, зменшення кількості помилок у роботі, обсягу корегувань, більш фахового підходу до відбору тем, роботи з джерелами та запитами.

6. Підвищення критичного мислення громадян-виборців шляхом надання їм у вигляді фактчек-матеріалів незаангажованої, неупередженої, перевіреної інформації про події виборчий і поствиборчий період під час вибору на місцях.

 Всі 210 одиниць контенту (фактчек-розслідування, відео сюжети, інфографіки) були розміщені на таких платформах проекту:

– «БезБрехні» – https://without-lie.info

– сторінка Facebook проекту – https://www.facebook.com/BezBrehniUA

– видання «Вгору» – https://vgoru.org

– видання «Технополис» – http://tehnopolis.com.ua

– видання Тернопільський медіа центр – http://tmcinfo.te.ua

– «Реальная газета» – https://realgazeta.com.ua

– «Свои.CITY» – https://svoi.city

– «Кавун. CITY» – https://kavun.city

– «Район.ua» – https://rayon.in.ua

– «Дивись.info» – https://dyvys.info

– Запорізький Центр розслідувань – http://incentre.zp.ua

– «Пушкінская» – https://pushkinska.net

Загальний обсяг охопленої аудиторії матеріалів та переглядів на сайтах на даних ресурсах протягом проекту становив – 1 787 886 охоплень та переглядів.

– через мережу Facebook сторінки ресурсу «БезБрехні» – 686 166 охоплень

– через мережу Facebook сторінок регіональних редакцій – 112 678 охоплень

Загалом – 798 844 охоплень.

– через сайт «БезБрехні» – 861 234 переглядів

– через сайти регіональних редакцій – 127 808 переглядів

Загалом – 989 042 переглядів

7. Зміцнення та розбудова регіональної мережі журналістів фактчекерів, підвищенню їх професійного рівня, створення менторської системи з підтримки їх діяльності.

Протягом діяльності проекту до підготовки фактчек-розслідувань було залучено 28 регіональних медійників. Їх кількість зростала по мірі розвитку проекту; в онлайн і офлайн форматі було проведено понад 80 консультацій з приводу підготовки фактчек-матеріалів.

Такі ресурси як «Тернопільський медіа центр» (Тернопіль), «Кавун. CITY» (Херсон), Запорізький Центр розслідувань (Запоріжжя), «Район.ua» (Луцьк) продовжили роботу з підготовки фактчек-розслідувань після закінчення проекту – фахівці ментор-партнера ресурсу «БезБрехні» продовжують консультувати та співпрацювати з регіональними журналістами цих видань.

Особливо важливо відзначити, що регіональні ресурси, які були зацікавлені у продовженні роботи з форматом факчек після закінчення поточного проекту, створили та систематизували за допомогою менторів ресурсу «БезБрехні» власне факчек-портфоліо. Це стало підґрунтям для отримання таким медіа, як «Район.ua» (Луцьк) та  Запорізький Центр розслідувань (Запоріжжя) міні-грантів від інших партнерів на підтримку власних фактчек-проектів і рубрик.

8. Систематизація накопичених протягом проекту матеріалів, створення на основі систематизованих даних та публічне оголошення бюлетеню.

Накопичені протягом проекту дані їх аналіз дозволили відслідкувати тематичні тенденції регіонального фактчекінгу, особливості і складнощі в роботі, обрахувати статистичні кількісні і якісні показники, створити аналітичний узагальнюючий інформаційних бюлетень.

Кількісні та якісні показники

До підготовки матеріалів протягом проекту було залучено 28 регіональних журналістів, редакторів та експертів.

У підготовлених 120 фактчек-матеріалах загалом було перевірено 243 меседжи та тези (від 1 до 4-х у кожному з розслідуваннь). Об’єктами перевірки регіональними журналістами фактчекерами були:

– офіційні заяви знакових персон регіону (чиновники, політики, лідери думки);

– заяви та інша публічна інформація від кандидатів в депутати на місцевих виборах;

– публікації на офіційних сторінках у соцмережах (переважно – Facebook) знакових кандидатів в депутати на місцевих виборах, керівництва міста або регіону, інших впливових осіб, груп;

– публікації у інших ЗМІ регіону;

– програми учасників виборчих перегонів, виборчі агітаційні матеріали (газети, листівки, брошури);

– білборди учасників виборчих перегонів;

– суспільні наративи;

– документальні дані;

За тематикою перевірені заяви та повідомлення виявилися розподіленими наступним чином:

– соціальна сфера – 22%; – комунальні питання – 15%; – ремонт і благоустрій – 13%; – медицина – 19%: – фінансові зловживання, прояви корупції – 7%; – екологія – 3%; – освіта – 5%, – дотримання законодавства та перебільшення повноважень – 7%; – тематика війни та переселенців – 9%

За висновками-вердиктами, які були встановлені журналістами-фактчекерами після аналізу 243 меседжів, розслідування мали наступну категоризацію:

– маніпуляції – 37%, фактичні помилки – 8%, неправда – 28%, фейки – 23%, правда – 4%.

Даний розподіл вердиктів-висновків відображає загальну тенденцію, яка спостерігається фактчекерами останні роки при аналізі повідомлень і публічних заяв – дві третини перевіреної інформації верифікується, як така, що є маніпулятивною, неправдивою, помилковою або фейковою.

Виявлені особливості регіонального фактчекінгу

Під час роботи над проектом та підготовці фактчек-розслідувань були виявлені наступні особливості регіонального фактчекінгу у період виборчої компанії на місцевих виборах т а у поствиборчий період:

  1. Збільшення обсягу пропаганди

Протягом всього періоду проекту фактчекерами була встановлена тенденція зростання пропаганди у регіональному інформаційному просторі, особливо у східних регіонах. Пропаганду поширювали, як правило, представники так званої «п’ятої колони» – представники таких партій, як «ОПЗЖ», «Партія Шарія», «За Майбутнє». Інше джерело пропаганди –  зовнішні вкиди.

В меседжах і одного, і другого джерела були відмічені елементи мови ворожнечі.

  1. Зловживання темою пандемії COVID-19.

Інша тенденція, пов’язана із загальною ситуацією у країні і світі поширення пандемії COVID-19, – зловживання на даній темі місцевих кандидатів на виборах, впливових персон того чи іншого регіону, майже безперервний потік фейкових і маніпулятивних повідомлень у соцмережах, месенджерах, неякісних місцевих медіа.

Найчастіше тенденція проявлялася у необгрунтованій притиці дій влади у питанні протидії пандемії коронавірусу; нехтуванням карантинними нормами під час проведення публічних заходів кандидатами у депутати; поширенням недостовірної інформації про саму хворобу, розповсюдження фейків.

  1. Піар на тлі приналежності до провладної партії «Слуга народу».

При проведенні факетчекінгу білбордів, виборчих агітаційних матеріалів від кандидатів провладної партії, були виявлені факти маніпуляцій приналежністю кандидата до партії «Слуга народу» та діючої влади – в якості позитивних факторів використовувалася реклама загально державних програм, президентських рішень, що мали опосередкований влив на регіональний сегмент, або не мали його взагалі, але слугували потужним гучним гаслом.

  1. Зловживання загально державною проблематикою

Низка кандидатів і політичних партій вдалися до маніпуляцій і відвертої брехні, роблячи проекцію загально державних проблем у соціальній, медичній, економічній сферах на регіональний рівень і обіцяючи у разі обрання – вирішити дані проблеми. Хоча, як було встановлено у фактчек-розслідуваннях впровадження таких змін лежало за межами повноважень і компетенції місцевих органів влади і депутатів.

  1. Використання сучасних технічних засобів впливу на суспільну думку

У ряді регіонів кандидати на виборах взяли на озброєння сучасні технології впливу і маніпуляції суспільною думкою:

–  використання технології дипфейку – створення рекламних передвиборчих роликів із «вживленням» кандидата в образ героя однієї із популярних в певний час стрічок. Слід зауважити, що стрічка виготовлена в Росії і заборонена у 2014 році для показу на території України.

– створення інформаційних міфів із використанням вигаданої події. Для поширення таких міфів була задіяна низка смітникових медіа, штучно створені Телеграм канали, підставні особи, які видавалися за офіційних представників інших країн.

  1. Зловживання рейтингами напередодні «дня тиші»

Розповсюдженим маніпулятивним прийомом, який був помічений у значної кількості кандидатів на місцевих виборах – маніпуляція рейтингами, що демонстрували популярність та вплив партії чи окремого кандидата. Найчастіше такі рейтинги були вигаданими, або оприлюднені дані були висмикнуті із контексту реальних рейтингів і подані у маніпулятивному форматі. Публікація вигаданої соціології застосовувалася як в процесі виборчої компанії, так і на передодні «дня тиші» і у сам «день тиші».        

  1. Демонстрація виконання обіцянок

У передвиборчий і виборчий період характерною рисою більшості заяв знакових персон регіонального рівня у всіх регіонах, які були охоплені проектом, була демонстрація виконання короткострокових обіцянок.

  1. Виявлення фактів корупції, зловживань законодавством і повноваженнями

Під час роботи фактчекерами з регіональних медіа були зафіксовані факти корупції. Корупційна складова виявлялася при перевірці достовірності даних державних про закупівлі за системою «Проззоро» і стосувалася таких галузей як:

– медицина

– ремонт і благоустрій;

– забезпечення міського або обласного чиновного апарату;

– забезпечення свят і святкових подій;

– забезпечення соціальних потреб громадян області чи міста;

Що стосується зловживання повноваженнями, то такі факти були поширені серед кандидатів на місцевих виборах, які вже обіймали певні посади, та боролися за переобрання. Вони використовували адміністративний ресурс, офіційні інформаційні платформи в регіоні, що належать місцевим органам влади для поширення власних агітаційних меседжів.

Проблемні аспекти роботи

При роботі над проектом на регіональному рівні були виявлені системні складнощі, які можна вважати характерними для даного напрямку фактчекінгу:

– обмеженість відкритих даних на регіональному рівні;

– безсистемність даних, які є у відкритому доступі у офіційних регіональних джерелах відкритого доступу;

– обмеженість спектру тем, які були оголошені спікерами у заявах та ЗМІ у повідомленнях;

– ангажованість більшої частини місцевих ЗМІ і як наслідок – протидія розповсюдженню перевіреної фактчекерами інформації;

– зневага місцевих органів влади до роботи журналістів;

– ігнорування журналістських запитів, надання у запитах неповної або узагальненої інформації, відмова в наданні офіційної відповіді на підставі суб’єктивних причин;

– нерозуміння місцевими політиками та чиновниками суті тренду фактчек, і відтак – прояв негативу до журналістів, які цим займаються.

– обмеженість ресурсних можливостей регіональних медіа (саме з причин обмеження ресурсних можливостей, які ще більше погіршилися під час роботи над проектом, з проекту після двох етапів роботи вийшла редакція видання «Свои.CITY»).

Тиск на фактчекерів

Під час роботи над проектом регіональними фактчекерами були зафіксовані численні прояви тиску з боку місцевих органів влади, кандидатів в депутати та кандидатів на інші посади.

Слід констатувати, що у порівнянні з парламентськими виборами (аналогічний проект був реалізований минулого року під час виборів до Верховної Ради України) тиск на регіональних фактчекерів збільшився.

З причин тиску на редакцію і фактчекерів зокрема з проекту після двох місяців співпраці вийшла редакція видання «Пушкінська».

Найбільше проявів тиску були здійснено на редакції і фактчекерів таких видань, як: Тернопільський медіа центр (Тернопіль), «Технополіс» (Краматорськ), «Кавун. CITY» (Херсон), «Дивись.info» (Львів).

Тиск проявлявся у наступних діях:

– прямі погрози редакторам і фактчекерам;

– непрямі погрози редакторам і фактчекерам через третіх осіб;

– прямі та опосередковані вимогу зняти публікацію із сторінок ресурсів;

– ігнорування журналістських запитів або відмова надавати офіційну інформацію на запит;

– обмеження акредитації та доступу журналістів на публічні заходи за присутності певних чиновників чи представників влади;

– листи від чиновників та політиків із вимогами надати підтверджувальну інформацію про ті чи інші факти, які були використані у фактчек-розслідуваннях;

– надходження скарг на сторінки проектів у соцмережі Facebook та штучне обмеження переглядів на ній постів з матеріалами фактчекерів.

Загальні висновки щодо результатів роботи над проектом

1. Згідно попередніх планів та завдань проекту, ключова мета його реалізації полягала у поширенні застосування тренду фактчек серед регіональних незалежних видань, оволодіння регіональними медійниками практичними знаннями та навичками із застосування інструментарію фактчекінгу викриття маніпуляцій фейків, пропаганди, дезінформації, фейків. На підставі якісних та кількісних показників проекту та досягнутих результатів можна вважати мету проекту досягнут.

2. У регіональних медіа є велика потреба та затребуваність у знаннях і практичних навичках з фактчекінгу, як дієвого, ефективного формату контролю за публічними заявами знакових персон, публікаціями в ангажованих місцевих виданнях, соцмережах, що спотворюють дійсні факти та вводять в оману громадян виборців.

В той же час слід зазначити, що часто регіональним журналістам інструменти факчтекінгу і досі помилково застосовують для проведення класичних журналістських розслідувань або навпаки – класичні журналістські розслідування медійники часто помилково адаптують під фактчек-формат.

Одна з причин такої ситуації – невеликі ресурси (людські) більшості регіональних медіа не дозволяють спеціалізуватися тільки на фактчек дослідженнях як самим медіа так і окремим журналістам. За такої ситуації стає брак досвіду та постійної практики.

3. Поширення тренду фактчекінгу на регіональному рівні ускладняється і іншими об’єктивними причинами: обмеженість доступу регіональних журналістів і медіа до нових технологій в області роботи з відкритими даними, реєстрами, спеціальних сервісів, специфікою читацькою аудиторії.

В той же час, варто зазначити, прагнення регіональних медійників до вдосконалення своїх знань та навичко. За для цього є необхідність у подальшому проведенні навчальних тренінгів на місцях, практичних конференцій, сезонних шкіл, онлайн та офлайн консультацій.

4. Слід зазначити, що тренд фактчек сприймається неоднозначно і об’єктами перевірки: топ-персонами регіону, чиновниками, місцевими політиками, місцевими медіа. Поширена думка – фактчек, це замовлені конкурентами матеріали, новий формат дискредитації. Таке судження походить від хибного розуміння ключового аспекту фактчекінгу – вердиктів, які маркують заяву, меседж, повідомлення як неправду, маніпуляцію і т.ін.

Подібне сприйняття, у свою чергу, формує, спотворене уявлення про роботу фактчекерів, негативне до них ставлення, а у деяких випадках – тиск та агресивну поведінку.

У майбутніх проектах є необхідність приділити увагу даній ситуації, та провести низку просвітницьких заходів для згаданої категорії – помічників депутатів та чиновників, керівників прес-служб, прес-секретарів, державних та комунальних регіональних медіа.

5. Проте, не зважаючи на низку складнощів та труднощів, тренд фактчек продемонстрував свою ефективність на регіональному рівні; фактчек-дослідження були добре сприйняті читачами та мали гарні показники читабельність. Фактчек-дослідження суттєво збільшили обсяг якісного перевіреного контенту у регіональному сегменті, надали громадянам виборцям значну кількість перевірених даних під час виборчого процесу, що сприяло їх демократичному вибору, обґрунтуванню рішень віддати свій голос за певного кандидата.

//
Exit mobile version