МІФ 1. САЛО ДУЖЕ ШКІДЛИВЕ
Є всі підстави підозрювати, що цей міф пов’язаний з іншим міфом – про шкідливість жирних продуктів. Ця теза почала набирати популярності в США ще в 60-х роках 20 століття. А вже у 80-х це стало неймовірно модним трендом і велика кількість населення дотримувала раціону з низьким вмістом жиру, хоча чітких доказів, що це має якусь особливу користь для серця та судин – не було.
Наразі, дієтологи та лікарі інших спеціальностей все частіше стверджують про те, що корисні жири в правильній кількості не лише не шкідливі, але й необхідні для нашого організму. Чи відноситься сало до корисних жирів? Так! Там містяться неймовірно важливі для нас жирні кислоти Омега-3.[a][b] Але все, як завжди, залежить від дози. В салі також містяться і насичені жири, яка не корисні у великих кількостях. Отож головним джерелом Омега-3 таки краще обирати рибу та морепродукти.
Як заспокоює дієтолог Юліана Ергешова, 20-30 грамів сала на добу – точно ніяк не зашкодять організму.
“А ще в салі міститься арахідонова кислота, яка корисна для мозку і невеликий шматочок сала потребу в цій жирній кислоті задовольнить повністю”, – пояснює лікарка.
Але додає, що це стосується лише свіжого сала. Під час, наприклад, копчення, корисні жирні кислоти руйнуються. Те саме стосується і смаженого сала. А ще сало, як пояснювала пані Уляна Супрун, допомагає краще засвоюватись червоним і помаранчевим пігментам — каротиноїдам. Тому якщо їсте сало, доповніть його морквою, помідорами чи борщем. А якщо перевищити цю дозу, то … можуть бути нюанси.
МІФ 2. САЛО ДУЖЕ КОРИСНЕ
Про користь сала поговорили, а як щодо шкоди? Деякі публікації в інтернеті буквально сакралізують цей продукт і навіть заявляють, що сало корисніше за оливкову олію.
Це не так. Хоча сало містить багацько ненасичених жирних кислот, воно відноситься все ж таки до так званих насичених жирів. Якщо не вдаватись в подробиці – то це всі жири, які залишаються твердими при кімнатній температурі. І надлишок таких жирів – чи то сала, чи то вершкового масла, може призводити до підвищення холестерину в крові, каже дієтолог.
Проте, як зазначає Гарвардська медична школа, наразі не має чітких доказів того, що насичені жири винні в інсультах та серцевих захворюваннях.
Тому насолоджуйтесь салом, там дійсно є багато корисного, але в міру. А от основою раціону мають все ж таки бути рослинні олії, також для серця корисно вживати жирні кислоти Омега-3, які містяться в рибі та морепродуктах, зокрема оселедці, скумбрії тощо. Деякі дослідження показують, що якщо ви віддаєте перевагу поліненасиченим жирам, які містяться в насінні, рибі, волоських горіхах, то ваші ризики серцевих хвороб знижуються. Варто, щоб саме такі жири становили хоча б 15% від загальної калорійності вашого раціону.
МІФ 3. САЛО ВИВОДИТЬ РАДІАЦІЮ З ОРГАНІЗМУ
Цей міф з’явився незабаром після Чорнобильської трагедії. Радянська влада не сильно переймалась науково-доказовим просвітництвом населення в ті часи, тому люди намагались хоч якось допомогти собі. Не залишили осторонь і сало.
Проте, як пояснює, кандидатка біологічних наук Катерина Шаванова, найпоширеніші радіонукліди в Україні – цезій, що хімічно дуже схожий на калій, а тому накопичується у м’язах, і стронцій, схожий на кальцій, а тому накопичується в кістках. Пришвидшувати виведення радіонуклідів можуть або продукти, що в цілому пришвидшують виведення сполук з організму – чорнослив, кефір, насіння льону та чіа тощо. Або ті, що мають високий вміст калію та кальцію та просто не дають радіонуклідам всмоктуватися у кишківнику.
“Сало ж не має жодної з перелічених властивостей. Хіба що може вберегти від відчуття голоду і бажання з’їсти продукти, забруднені радіонуклідами внаслідок радіаційної аварії. Ну і певним чином сало може захистити свиню, на животі в якої воно є – як фізичний екран, що буде просто перехоплювати шкодочинне випромінювання і не давати йому руйнувати інші клітини”, – каже науковиця
Проте сало дійсно не накопичує радіонукліди. Тому ліквідатори аварії на ЧАЕС могли помітити, що воно не реагувало на дозиметри. Можливо, це теж додало свою частку до міфу.
МІФ 4. ВІД САЛА МОЖНА СХУДНУТИ
Так-так, є і такі заяви! Особливо від поціновувачів так званої кето-дієти, де жири складають дуже велику частку раціону. Річ у тім, що в першу чергу ми худнемо, тому що витрачаємо більше калорій, ніж споживаємо. А набираємо ми вагу, тому що їмо більше, ніж витрачаємо. Саме дисбаланс фізичної активності та харчування є головним фактором зайвої ваги за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Сало, як і більшість жирів – дуже калорійний продукт. І якщо їсти його багато – дуже легко перебрати з калоріями та, як наслідок, набрати зайву вагу.
В кето-дієті, яка пропагує жири, практично повністю виключені вуглеводи. Їсти сало без хліба – задоволення сумнівне. До того ж є ризик, що ви відчуєте неприємні відчуття в шлунку, що вплине на ваш апетит. І як наслідок – з’їсте менше. Але це не чудодійна сила сала. Це чудодійна сила помірного апетиту. А користь кето-дієти, як і поїдання сала без хліба – під великим питанням, оскільки це більше лікувальна дієта, яку не можна практикувати без консультації з лікарем.
МІФ 5 (?). САЛО КОРИСНО ЇСТИ ЗРАНКУ
А от це скоріше правда! В нашій свідомості сніданок – це щось солоденьке, багате на вуглеводи – вівсянка з медом та фруктами, білий хліб, круасани, печиво. Проте все більше рекомендацій наголошують на тому, що на сніданок краще їсти овочі, нерафіновані зернові, протеїни та… жири.
Це може бути тост з авокадо. Або з невеликим шматочком вершкового масла та сиром. Або з салом. Отож цільнозерновий хліб, невеликий шматочок сала та помідорки – справжні суперники інстаграмному авокадо з хумусом.
“Невелика кількість жирів зранку – це дуже корисно. Це може бути сало, салат зі столовою ложкою олії, рідкий жовток яйця. Якщо у сніданку присутній жир, то це сприяє скороченню жовчного міхура та кращому відводу жовчі з організму”, – пояснює лікарка Юліана Ергешова.
Отож, їжте сало! Можна навіть зранку. Найкраще – з борщем та овочами. Але пам’ятайте, що все добре в міру.
Авторка. Наталія Бушковська