МІФ 1. МЕД НЕ МОЖНА НАГРІВАТИ – ЦЕ СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНО
СПРОСТУВАННЯ
В мережі можна натрапити на інформацію, що мед стає мало не отрутою при нагріванні. Псевдоексперти стверджують, що в меді утворюються канцерогени та інші шкідливі речовини після нагрівання. Зокрема, прихильники альтернативної медичної системи аюрведа стверджують, що при дії високих температур мед стає токсичним і в ньому утворюється канцероген гідроксиметилфурфурол.
Це правда, продукт розпаду цукрів гідроксиметилфурфурол дійсно з’являється в нагрітому меді і, наприклад, у випічці, що містить мед. Але негативний вплив цієї речовини на організм людини не доведений наукою. https://bit.ly/3aH4YMX
До того ж гідроксиметилфурфурол міститься не тільки в медові, а й інших продуктах, як-от кава чи магазинні солодощі.
Мед можна гріти. Зміни при цьому відбуваються, проте не шкідливі для здоров’я, як вважалося раніше. Дійсно, нагрівання меду вище 40 градусів призведе до зменшення кількості корисних речовин в медові. Але їх там і так небагато. https://bit.ly/3AGekmx
Також нагрівання позбавить мед його антиоксидантних властивостей. Залишаються у нагрітому медові глюкоза і фруктоза (той самий цукор), шкода від яких може бути, тільки якщо вживати їх надто багато. Тож якщо вам подобається смак меду і ви любите додавати його в гарячий чай замість цукру, не бійтеся це робити.
МІФ 2. ВІД МЕДУ НЕ МОЖНА НАБРАТИ ВАГУ
СПРОСТУВАННЯ
Дієтологи часто радять заміняти білий цукор на мед, мовляв, він менш калорійний і корисніший. Але це не зовсім так. Мед, хоч і корисніший, проте, це зовсім не дієтичний продукт. Він містить природні цукри і є калорійнішим за цукор. Тому зловживати ним не варто. До прикладу, білий цукор містить 49 калорій на столову ложку, а мед – 64. https://bit.ly/3FPJOKK
Мед, як і цукор, при надмірному споживанні може викликати карієс, ожиріння, цукровий діабет, проблеми зі шкірою та інші захворювання. Користь меду відчувається, коли ви заміняєте ним інший, «нездоровий» підсолоджувач. Наприклад, кукурудзяний сироп із високим вмістом фруктози, або той самий цукор. Проте варто брати до уваги те, що куплений мед може бути неякісним і змішаним з тим самим цукровим сиропом. Тому, перш за все, потрібно обирати якісний і натуральний мед. https://bit.ly/3aFOVyK
МІФ 3. МЕД ТРЕБА ВЖИВАТИ, ЯКЩО ЗАХВОРІЛИ НА ГРИП ЧИ ЗАСТУДУ
СПРОСТУВАННЯ
Цьому твердженню поки немає остаточних наукових підтверджень. В одному з досліджень ідеться про те, що мед має деякі антибактеріальні властивості і згодом може виявитися одним із засобів боротьби зі стійкістю до антибіотиків. https://bit.ly/3aHRrVi
Але протимікробні властивості меду досі вивчені не до кінця. Щоб розібратися, чи справді мед може мати лікувальні властивості, треба подивитися на його склад: 81% цукор, 17% води і решта 1-2% – різні ферменти і сполуки, які надають меду бактерицидну дію. Якщо ми хворіємо і додаємо ложку меду в гарячий чай, то й ця мала кількість корисних речовин просто-напросто зникне. Залишиться лише приємний смак.
МІФ 4. СПРАВЖНІСТЬ МЕДУ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ «НА ОКО»
СПРОСТУВАННЯ
Мед – дорогий продукт, і його часто фальсифікують. Недобросовісні продавці розбавляють мед сиропом, патокою і звичайним цукром, підмішують віск у підроблений мед.
Існує безліч способів, які мають допомогти відрізнити справжній мед від підробки. Наведемо декілька з них:
• Коли ви наливаєте в посудину справжній свіжовидобутий мед, він має не розтікатися, а формувати гірку.
• Якщо капнути йоду на мед і він посиніє, це має означати, що продукт фальсифікований і містить крохмаль.
• Якщо капнути оцет на мед і він зашипить, значить для густоти додали крейду.
• Можна розтерти між пальцями краплю меду. Якщо він вбирається і не залишає липких слідів – значить справжній.
• У свіжому меді можуть траплятися шматочки воску.
• Улітку мед рідкий, а взимку – твердий.
• Натуральний мед повністю розчиняється у воді.
Усі вищезазначені способи мають логіку, але найкраще, що допоможе виявити підробку – фізико-хімічний аналіз у лабораторії. Бо жоден з вищезазначених варіантів не допоможе на сто відсотків перевірити справжність меду. При покупці товару попросіть у продавця показати ветеринарне свідоцтво і паспорт пасіки. Можна запитати і за сертифікат якості – протокол із результатом дослідження меду. Так ви ознайомитесь із всіма допустимими і недопустимими показниками товару.
Чому так важко визначити справжність меду? Бо мед може бути у різних агрегатних станах, адже кристалізується з часом. Він може бути зібраний з різних квітконосів і залежно від цього мати різний колір, тому помилитися легко. Найкраще купувати справжній мед у «свого», перевіреного бджоляра.
Авторка: Світлана Кирилова