Хоча мікрохвильовка в наших домівках вже не перше десятиліття, а продавати цей прекрасний побутовий девайс почали ще в 1947 році, багато людей і досі вірять, що мікрохвильові печі можуть завдати непоправної шкоди нашому здоров’ю.
БезБрехні розглянули найпоширеніші міфи.
Можливо, після прочитання цього тексту, ви таки наважитесь на мікрохвильову піч, яка значно полегшує побут?
Міф1. Мікрохвильовка випромінює радіацію.
З усіх міфів про мікрохвильову піч, цей міф – найголовніший, тому що саме від нього й йдуть всі інші безпідставні побоювання, про які ми вже напишемо трохи коротше.
Звідки ж пішов цей міф? Радіолог Катерина Шаванова каже, що в першу чергу варто звинувачувати проблему з перекладом.
Якщо брати англомовні статті та дослідження, то англійське слово “radiation” в принципі перекладається як “випромінювання”. Проте пересічного користувача інтернету з рівнем англійської на рівні “Beginner”, це може плутати та лякати.
Інша проблема — це нерозуміння базових речей в радіології:
“Потрібно розуміти, що є два дуже різні види випромінювання: іонізуюче випромінювання та неіонізуюче випромінювання.
Радіація, або іонізуюче випромінювання (ІВ) — це високоенергетичне випромінювання, що утворюється внаслідок розпаду (або синтезу) атомних ядер речовини. Ядро розпадається, формуючи дочірнє ядро, і випромінює надлишок енергії у вигляді високоенергетичних фотонів (гамма-випромінювання), та уламки ядер у формі бета-випромінення (електрони або позитрони), нейтронів або альфа-частинок (що є ядрами атомів гелію).
Однак мікрохвилі випромінюють неіонізуюче випромінювання; тип випромінювання, який має достатньо енергії для переміщення атомів всередині молекули, але недостатньо для видалення електронів”, — каже науковиця.
Як діє неіонізуюче випромінювання на продукти ?
Як пояснює Шаванова, оскільки випромінювання від мікрохвиль неіонізуюче, воно може спричинити лише рух молекул у їжі. Іншими словами, мікрохвильове випромінювання не може змінити хімічну структуру компонентів їжі. При нагріванні їжі в мікрохвильовій печі випромінювання, яке виробляє мікрохвильовка, насправді поглинається молекулами води в їжі. Ця енергія змушує молекули води вібрувати, утворюючи тепло, яке нагріває продукт. Завдяки цьому механізму мікрохвильові печі нагрівають їжу набагато швидше, ніж інші методи.
“Якщо зовсім спрощено, то мікрохвильові печі не роблять продукти радіоактивними. Вони їх просто нагрівають”, — каже радіолог.
Міф 2. Мікрохвильова піч руйнує всі нутрієнти в їжі. Тут варто торкнутись ще одного міфу, під назвою: “Будь-яка термообробка робить їжу “мертвою”.
Деяка їжа під час приготування дійсно втрачає частину своїх нутрієнтів.
Але деякі продукти — навпаки, стають корисніше, якщо їх запікати та/чи тушкувати.
“Мені здається, що люди звикли шукати якісь універсальні правила, які допомагали б розв’язати складні питання. Але, як і будь-де, прості рішення в дієтології не працюють”, — пояснює кандидат біологічних наук Олексій Коваленко.
Науковець наводить у приклад тенденції щодо правильного споживання фруктів та овочів:
“Зараз можна помітити тенденцію щодо споживання овочів та фруктів в неприготованому вигляді. Мовляв, термічна обробка знищує вітаміни та всі корисні сполуки, ну, а іноді до цього й приплітають конспірологічну маячню з мікрохвильовками, які перетворюють їжу на зомбі.
Одначе, у Європі у 17 ст. на прихильників сироїдіння дивилися б з подивом, адже в той час були поширені стереотипи абсолютно протилежного змісту, що непроварені рослинні продукти можуть бути шкідливими та придатні до вживання, хіба що для худоби. Свого часу це заплямувало репутацію огірка, плід якого вважали отруйним. Проте, істина в цих двох перегинах у поглядах на приготування фруктів та овочів знаходиться десь посередині.
Все залежить від того, за якими сполуками у вашій їжі ви полюєте
Якщо вас цікавлять водорозчинні вітаміни (С, група В та ін.), то тоді краще споживати сирі овочі та фрукти, адже термічна обробка швидко зводить концентрацію цих сполук нанівець.
Одначе, якщо цільовими сполуками для вас є жиророзчинні вітаміни, то їхня біодоступність підвищується якраз під час термічної обробки. Наприклад, лише 3% бета-каротину з сирої моркви вивільняється під час захопливої мандрівки через шлунково-кишковий тракт.”
Якщо ж овоч готувати, особливо з олією, то екстрагувати провітаміну А можна більше. Проте, в сирому вигляді морква буде чудовим джерелом вітаміну С.
Біолог додає, що точно такі самі парадокси характерні й для білокачанної капусти, яка в сирому вигляді багата на водорозчинні вітаміни, а після термічної обробки її жиророзчинні вітаміни стають доступними для нашого організму. І навіть помідор під час приготування буде набагато важливішими джерелом лікопену, ніж його сирий аналог.
“Так якісний кетчуп отримує певну перевагу над малокалорійним свіжим салатом. Приготування шпинату, щавлю та лободи зменшує кількість оксалатів та робить ці продукти значно дружнішими до наших нирок. Термічна обробка також позитивно впливає на засвоюваність продуктів з високим вмістом крохмалю, як то батат, топінамбур чи ті ж буряк з морквою, що не має стати перепоною до помірного їх споживання у сирому вигляді, якщо ці продукти у такому стані вам смакують.
Тому не варто зводити в абсолют жоден із способів споживання фруктів та овочів, адже саме їхнє різноманітне використання допоможе збагатити раціон різними типами нутрієнтів та уникнути психологічного тягаря від одноманітного раціону”, — підсумовує Коваленко.
А от деякі продукти взагалі навіть корисніше готувати саме в мікрохвильовій печі, аніж іншим способом.
Дослідники з Корнелльського університету виявили, що шпинат, приготований в мікрохвильовці, зберіг практично всю свою фолієву кислоту, але під час приготування у звичайній духовці втратив 77% цього нутрієнту.
А бекон приготований в мікрохвильовій печі мав значно меншу кількість канцерогенних нітрозамінів, ніж мав би під час приготування іншими методами.
Міф 3. Якщо нагріти воду в мікрохвильовій печі, то це вбиває її ДНК і така вода шкідлива для рослин.
Ви могли бачити такі пости: пожухла рослинка нібито помирає у воді, яка пережила тортури мікрохвильовою пічкою, а поряд весела та здорова квітка в “живій” воді. В англомовному просторі такі фейки спростовували ще в 2006 році.
Насправді ніяке “ДНК води” мікрохвильова піч зруйнувати не може. За однієї простої причини: у води немає ДНК. Так само нагріта в мікрохвильовій печі вода не руйнує ДНК рослин чи інших живих створінь.
Тому що (дивіться міф №1), ДНК може “ламати” іонізуюче випромінювання. Проте це не має жодного стосунку до наших побутових електроприладів, адже там використовують неіонізуюче.
Міф 4. Мікрохвильовка спричинює рак.
Побоювання про те, що мікрохвильовка може спричинювати рак, з’явились незабаром після виходу мікрохвильовок на ринок. З того часу, дуже багато людей вірять в цю міфічну причину раку.
Пов’язане це з тим самим нібито шкідливим радіаційним випромінюванням. Проте, як заспокоює Американська асоціація раку, радіовипромінювання, яке міститься в мікрохвильовій печі — це те саме випромінювання, що мають радіо та телебачення.
Більш того, ми щодня піддаємось цьому випромінюванню з природних джерел, наприклад, ґрунту чи сонця.
Отож, якщо вам зручно гріти їжу в мікрохвильовій печі — робіть це на здоров’я! Це не викличе рак, зміну ДНК чи смерть вашого улюбленого фікуса.
Авторка. Наталія Бушковська