ПРАВДА та МІФИ про йод або чому це хороший препарат, з яким варто бути обережними - Без Брехні
PROМіфи

ПРАВДА та МІФИ про йод або чому це хороший препарат, з яким варто бути обережними

Медицина в радянські та пострадянські часи була обмеженою, але креативною.
Іноді треба було шукати ліки, з того, що було під рукою. А під рукою був, наприклад, йод. Чого тільки з ним не робили. Ясна річ, обробляли рани, робили йодну сітку, яка здається, рятувала від усього. А ще пили та полоскали горло. Деякі з цих методів лікування є недоведеними, а в певних ситуаціях потенційно небезпечними. Пройдемось трохи по основним тезам та декомунізуємо цей антисептик.

 

МІФ 1. ЙОД ОДИН З НАЙКРАЩИЙ АНТИСЕПТИКІВ

ПРАВДА, АЛЕ… Тут все, звичайно, не так просто. Йод дійсно є дуже ефективним антисептиком. Це не лише потужний антибактеріальний препарат, він також ефективно захищає поранену ділянку від зараження вірусами та грибками. Йод як антисептик використовують вже понад 170 років, проте останнім часом спеціалісти закликають бути обережніше з цим препаратом через його явну токсичність

Деякі дослідження показали, що йод в різних концентраціях може впливати на фібробласти (група клітин сполучної тканини), які грають важливу роль в загоюванні ран. Проте, ці дослідження проводили на тваринах, тому тут є обмеження доказовості. 

Педіатр Ярина Грицак стверджує, що багато що залежить від концентрації розчину і наголошує, що йод це часто вибір хірургів і цей препарат краще залишити професіоналам і не тримати в домашній аптечці.

“Якщо ви просто хочете чимось обробити рану собі чи дитині, то безпечнішим вибором буде хлоргексидин в концентрації 0.5-2% або октенідин дигідрохлориду, який наразі можна купити у вигляді зручного спрею” Педіатр Ярина Грицак

МІФ 2: “ЙОДНА СІТКА” ДУЖЕ ЕФЕКТИВНА

 Проти чого? Да проти всього! В радянські часи та в 90-і її могли рекомендувати і проти бронхіту, і проти шкірних проявів, і проти забоїв тощо. 

Проте жодних доказів, що йод може допомогти в чомусь, окрім дезінфекції ран немає. 

Звідки взагалі пішла ідея мазати йодну сітку? Деякі джерела виводять на лікаря ще часів Російської імперії з поетичним прізвищем Колбасенко. На початку 20 століття йод тільки почали використовувати як антисептик і людей зацікавило, а чи має він інші лікувальні властивості. І якщо на початку 20 століття людей ще можна зрозуміти, наразі є достатньо доказів, що надлишок йоду може негативно впливати на функцію щитоподібною залози, особливо у тих, хто вже має проблеми з щитовидкою, у літніх людей та новонароджених дітей. І так, йод може всмоктуватись крізь шкіру. Отже йодна сітка це не лише не ефективно, але й потенційно небезпечно.

“Розрахувати, скільки всмокчеться йоду крізь шкіру, завдяки регулярній йодній сітці – не можна. Таких досліджень просто немає. Але є ризик, що концентрація йоду буде вищою за норму. Якщо в людини, наприклад, є вузли у щитоподібній залозі, вони можуть почати виділяти більше гормону” пояснює ендокринолог Марія Черенько. 

 

МІФ 3. “ПОЛОСКАННЯ ГОРЛА ЙОДОМ ДОПОМАГАЄ ПРИ COVID-19”

  Ні, не допомагає. Віральне відео про такі чудодійні властивості йоду гуляли мережею ще навесні 2021 року. Проте полоскання горла йодом може бути вкрай небезпечним, адже ви можете випадково проковтнути йодний розчин. 

“Якщо ви проковтнете йод, ви можете мати проблеми з шлунково-кишковим трактом”, каже доктор Вільям Шафнер, професор превентивної медицини. Можливо, цей міф базувався на дослідженнях, які вивчали, чи може розчин йоду знизити вірусне навантаження. Проте це вивчалось не в контексті того, щоб людина не захворіла. А з метою захистити медичних працівників, які робили огляд пацієнта. Інші дослідження закликають про подальші докази ефективності цього методу і вказують на те, що у деяких людей, які брали участь в досліджені, тимчасово підвищувались показники гормонів щитоподібної залози. Отож цей метод точно не захистить вас від хвороби, потребує додаткового вивчення та може потенційно нашкодити.

МІФ 4. ПОЛОСКАННЯ ЙОДУ ДОПОМАГАЄ ВІД БОЛЮ В ГОРЛІ 

Полоскання горла здається вже синонімом лікування болю в горлі. Проте все не так просто. 

Як пояснює дитячий та дорослий лікар-отоларенголог, кандидат медичних наук Олександр Семенюк, міжнародні рекомендації, на яких базуються і українські, в першу чергу радять застосування знеболення всередину, тобто за допомогою таблеток, як, наприклад, парацетамолу та/чи ібупрофену. 

“Якщо вік дитини дозволяє – то застосування спреїв чи таблеток для розсмоктування зі знеболюючими чи анестетиками також можуть полегшити біль. При цьому полоскання цими ж речовинами менш ефективне. А йод не має ні протибольових, ні протизапальних, ні анестезуючих властивостей. А якщо хтось б’є себе в груди (чи горло) доводячи, що йому цей метод завжди допомагає – що ж, завжди існує ефект плацебо” кандидат медичних наук Олександр Семенюк

Також ЛОР додає, що багато йодовмісних лікарських засобів для місцевого застосування не рекомендуються застосовувати дітям віком до 5 років через ризик проковтування і виникнення побічних реакцій, наприклад йодизму. Йодизм це тимчасове явище, яке виникає при передозуванні йодом та йодовмісними препаратами і проявляється нудотою, блюванням, болями в суглобах, гнійничковими висипами на шкірі тощо.  

МІФ 5. ЙОДОМ ВАРТО МАЗАТИ АДЕНОЇДИ

Аденоїди це справжні “фантастичні звірі”, оскільки більшість людей не знає, де їх шукати, жартує Олександр Семенюк.

“Через які тільки тортури не проходять бідолашні діти, в той час, як існує доказове і ефективне консервативне й місцеве лікування (спреї до носа з ендоназальним глюкокортикостероїдом (ЕГКС) і підвид протиалергічних засобів – антилейкотрієнові. В якийсь момент ситуацію можна вирішити і хірургічно. 

 

Вся ця терапія перевірена численними дослідженнями і закріплена в міжнародних рекомендаціях. Втім, в нас люди не шукають легких шляхів, а страждають, на жаль, діти: спочатку від відсутності носового дихання і каторжного лікування, згодом з наслідками на все життя від вчасно не пролікованих аденоїдів. Збільшення (гіпертрофія) аденоїдів (носоглоткового мигдалика) рідко спричинене бактеріальною інфекцією. Якщо ж таке стається ситуація легко вирішується за допомогою курсу питних антибіотиків. Що стосується йоду, то мало того, що немає досліджень по впливу його на розмір аденоїдів (а отже і в міжнародних рекомендаціях), та ще й розміщені вони у важкодоступному місці. При закапуванні в ніс йодовмісні препарати транзитом проходитимуть і заковтуватимуться, що знову веде нас до небезпеки виникнення йодизму. При прицільному змащування аденоїдів йодом, крім розхитаної нервової системи дитини і батьків, ніяких інших позитивних ефектів немає.

На жаль, батьки від незнання побоюються страшних слів “наркоз”, “гормон”, “антибіотик”, водночас прирікаючи своїх дітей на інше – неефективне, недоказове і часто небезпечне лікування”

 

Щоб зрозуміти, як відчувається абсолютно неефективне змащування аденоїдів йодом, лікар пропонує порівняти це зі зразком ПЛР: якщо ця процедура не приносить вам задоволення, то дитині й поготів.

ВИСНОВОК:

  • Отож залиште йод професіоналам для обробки серйозних поранень і не  використовуйте його не за призначенням

Авторка. Наталія Бушковська

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja