Заява посла КНР у Франції Лу Шай спричинила міжнародний скандал. В інтерв’ю французькому каналу LCE 23 квітня він заявив, що Кримський півострів “спочатку був російським” і лише за радянських часів його було передано Україні партійним лідером Хрущовим. Крім того, за словами посла, колишні республіки Радянського Союзу не мають фактичного статусу суверенних держав у міжнародному праві, оскільки не мають відповідного договору.
Таким чином він заперечив суверенітет не лише України, а і ще понад десяти держав, в тому числі і Російської Федерації. Політики та дипломати ЄС висловили рішучий протест такій заяві посла. Як цю ситуацію використала російська пропаганда – далі у матеріалі.
Російське інформполе, очікувано, вибухнуло радісними маніпулятивними заголовками на кшталт “Китай визнав російський Крим”.
Вже наступного дня з’явилася реакція МЗС Китаю на заяву посла з підтвердженням офіційної позиції Китаю. Але її фейкарі спробували використати собі на користь, написавши, що речниця МЗС заявила, що позиція Китаю не змінилася (порівняно з заявою посла), а значить все-таки визнають Крим російським.
Точна цитата речниці звучить насправді наступним чином так (і вона, як це зрозуміло аж ніяк не відображає того, про що сповістилп російська пропаганда):
“Китай поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн і підтримує цілі та принципи Статуту ООН. Після розпаду СРСР Китай був однією з перших країн, які встановили дипломатичні відносини з відповідними країнами”.
Щодо протилежної позиції посла, то МЗС не визнало, що це він помилився, а заявило, що: “Деякі ЗМІ невірно інтерпретують позицію Китаю щодо українського питання та сіють різницю між Китаєм та відповідними країнами”.
Отже, російські пропагандисти лише день пораділи “визнанню Китаєм Криму”, а коли з’явилося офіційне спростування, то вирішили і його використати для пропаганди, банально викрививши зміст.
ВИСНОВКИ
Російська пропаганда намагається маніпуляціями та перекручуванням інформації нівілювати ситуацію, коли росія фактично опинилася у дипломатчній ізоляції. Тому використовує будь-яку можливість показати, що інші великі держави визнають її політчні амбіції.
Пропагандисти у свої вкидах про Китай часто використовують маніпулятивну схему, на кшталт, “Китай за нас”, “більшість людства – за нас (натяк на кількість населення Китаю”. Проте, у китайській політиці немає поянття “за когось”. Китай дотримується своїх інтересів. Такі словооберти – сути пропагандистська вигадка для інформаційних вкидів.